Нижньогірський

населений пункт в Україні

Нижньогі́рський (до 1944 року — Сеїтле́р[3], рос. Нижнегорский, крим. Seyitler) — селище в Україні, в Білогірському районі Автономної Республіки Крим, колишній адміністративний центр Нижньогірського району. Розташований у степовому Кримі. Відстань до обласного центру становить понад 91 км (автошлях Т 0112 переходить у Р23).

Селище Нижньогірський
Герб Нижньогірського Прапор Нижньогірського
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада Нижньогірська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Нижньогірський 
Основні дані
Перша згадка XVII століття
Статус із 2024 року
Населення 9436 (на 2014 рік)[1]
Поштовий індекс 97100
Телефонний код +380 6550
Географічні координати 45°26′37″ пн. ш. 34°44′26″ сх. д. / 45.44361° пн. ш. 34.74056° сх. д. / 45.44361; 34.74056Координати: 45°26′37″ пн. ш. 34°44′26″ сх. д. / 45.44361° пн. ш. 34.74056° сх. д. / 45.44361; 34.74056
Висота над рівнем моря 22 м[2]


Відстань
Найближча залізнична станція: Нижньогірська
До обл. центру:
 - автошляхами: 91,2 км
Селищна влада
Адреса 97100, Автономна Республіка Крим, смт. Нижньогірський, вул. Шкільна, 8а
Голова селищної ради Клименко Віктор Васильович
Вебсторінка Нижньогірська РДА
Карта
Нижньогірський. Карта розташування: Україна
Нижньогірський
Нижньогірський
Нижньогірський. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Нижньогірський
Нижньогірський
Мапа

Нижньогірський у Вікісховищі

Історична назва, змінена в 1945 році після депортації кримських татар. Селище розташоване на залізниці ДжанкойКерч, яка пов'язує східний Крим (Феодосія, Керч) із континентом. Селище є транспортним вузлом, що об'єднує залізничний і автомобільний транспорт. Залізнична станція має три шляхи, три навантажувально—вивантажувальних тупика і п'ять залізничних під'їзних колій.

Селище Нижньогірський розташоване на автошляхах республіканського значення: ДжанкойФеодосія (автошлях E97, із яким збігається М17) і Білогірськ—Нижньогірський (автошлях Т 0112), а також слугує початковим пунктом для низки доріг республіканського і районного значення.

Одним із найвідоміших підприємств у селищі є Нижньогірський плодопитомник.

Мешканці Нижньогорського часто називають його містом. Перша згадка про Сейтлер відноситься до XVII століття.

Історичні відомості ред.

Як свідчать археологічні розвідки, територія селища з давніх часів обжита людиною. У Нижньогірському та поблизу нього виявлені поселення й кургани з похованнями доби ранньої бронзи, а також скіфського періоду.

Точний час виникнення населеного пункту не встановлено. Відомо лише, що в XVII ст. тут, у долині річки Салгиру, існувало невелике татарське селище Сейтлер (Сегидлер), яке входило до складу Насивського кадилику Карасубазарського каймаканства. Згодом, після анексії Криму Російською імперією, воно було у складі Перекопського повіту.

Динаміка чисельності населення ред.

  • 1805 рік — 48 чол. (46 кримських татар, 2 ясиря)
  • 1926 рік — 996 чол. (709 росіян, 71 українець, 54 вірменин, 47 євреїв, 29 німців, 23 болгарина, 20 кримських татар)
  • 1939 рік — 3 149 чол.
  • 1989 рік — 10 453 чол.
  • 2001 рік — 10 533 чол.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
російська 81,39%
кримськотатарська 9,41%
українська 8,2%
інші/не визначилися 1,03%

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Прогноз погоди в смт. Нижньогірський
  3. У деяких документах використовувалися варіанти Сейітлер, Сеітлер.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання ред.