Нещадименко Рита Петрівна

Рита (Харитина) Петрівна Нещадименко (нар.5 жовтня 1887, Сердегівка[1] — пом.25 квітня 1926, Київ) — українська радянська актриса. Сестра мікробіолога Марка Нещадименка та патофізіолога Івана Нещадименка.

Рита Петрівна Нещадименко
Ім'я при народженні Харитина Нещадим
Народилася 5 жовтня 1887(1887-10-05)
Сердегівка
Померла 25 квітня 1926(1926-04-25) (38 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність акторка
Батьки Петро Леонтійович Нещадим
Варвара Федорівна

Життєпис ред.

Родина ред.

Народилася 5 жовтня 1887 року в селі Сердегівці (тепер Шполянського району Черкаської області) в сім'ї православного селянина. Похрещена у місцевій Різдво-Богородицькій церкві 18 жовтня 1887 року[1]. Хрещеними батьками були селянин цього ж села Кузьма Павлович Ягодинський та Катерина Кіндратівна, дружина селянина цього ж села Дем'яна Письменного.

Батько — Петро Леонтійович Нещадим.

Мати — Варвара Федорівна.

Брат — Марко (2 січня 1869, Сердегівка — 1 жовтня 1942, Київ) — український радянський мікробіолог та епідеміолог, доктор медицини (з 1910 року), професор, член-кореспондент ВУАН по відділу мікробіології (з 1929 року).

Брат — Іван (нар.? — пом.30 січня 1880, Сердегівка), помер однорічним малятком.

Сестра — Анастасія (нар.4 січня 1881, Сердегівка — пом.1 січня 1882, Сердегівка).

Сестра — Євдокія (нар.1 березня 1883, Сердегівка — пом.13 січня 1886, Сердегівка).

Брат — Іван (3 вересня 1885, Сердегівка — 17 квітня 1967) Смоленськ) — український радянський патофізіолог, доктор медичних наук, професор.

Навчання ред.

У 19141915 роках навчалася у театральній студії Ф. Коміссаржевського у Москві.

Акторська діяльність ред.

У 1918 році вступила до «Молодого театру». У 19191920 і 19211922 роках працювала у Першому театрі Української Радянської Республіки імені Шевченка; у 19201921 роках — у «Кийдрамте» й у 19221926 роках у «Березолі».

Останні роки життя ред.

Померла у Києві 25 квітня 1926 року. Похована на Байковому кладовищі.

Ролі ред.

Перше слово поета («Гайдамаки» за Шевченком), Таня («Зіля Королевич» Васильченка), Люцілла («Адвокат Мартіан» Лесі Українки), Мотренька («Комуна в степах» М. Куліша), Едрітта («Горе брехунові» Ф. Грільпарцера), Дагні («Північні велетні» Ібсена), Ізабелла («Жакерія» за Меріме) та інші.

Зазначення ред.

Посилання ред.

Джерела ред.