Нехвороща (Володимирський район)
Нехворо́ща — село в Україні, у Зимнівській сільській громаді Володимирського району Волинської області.
| село Нехвороща | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Володимирський район |
| Громада | Зимнівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1450 |
| Колишня назва | Бискупичі Руські (до 1948) |
| Населення | 239 |
| Поштовий індекс | 44773 |
| Телефонний код | +380 3342 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°44′58″ пн. ш. 24°30′14″ сх. д. / 50.74944° пн. ш. 24.50389° сх. д.Координати: 50°44′58″ пн. ш. 24°30′14″ сх. д. / 50.74944° пн. ш. 24.50389° сх. д. |
| Водойми | р. Луга-Свинорийка |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Нехвороща | |
 Нехвороща | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Колишня назва — Бискупичі Руські 1450 р.[джерело?] Нехвороща з 1948 р. Населення 239 осіб (дані 1994 р.).
Історія ред.
У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 19 верст, від волості 4. Дворів 80, мешканців 721[1].
Друга світова війна ред.
20 травня 1943 р. в селі вбито 11 українських селян польською поліцією під проводом німців, але в грабежі, вбивствах, спаленні будинків німці участі не брали. То були перші жертви братовбивчої різні поміж поляками та українцями на Володимирщині. Перш ніж палити будівлі, поляки все дочиста пограбували.
Загинули:
- Карп'юк Зіновія, 51 р., застрелена на подвір'ї біля своєї хати.
- Карп'юк Катерина, 52 р., застрелена у своїй хаті. Після пограбування хата підпалена, і тіло Катерини згоріло.
- Максим'юк Панас, застрелений.
- Максим'юк (Прокоп'юк, родом з Сільця) Марія Онисимівна, 1923 р.н., дружина Панаса.
- Максим'юк Галина Панасівна, 2 р.
- Максим'юк Ликерія (мама Панаса). Всі троє забрані поляками до Володимира-Волинського і розстріляні біля П'ятидень, на місці розстрілу євреїв.
- Михальчук (жінка), вбита і згоріла у своїй хаті.
- Тарасюк Ірина Трифонівна, 1910 р.н., вбита і спалена у своїй хаті.
- Тарасюк Андрійко Степанович, 3 р., вбитий і згорів у хаті разом з мамою Іриною і бабусею Петрунею.
- Тарасюк Петруня (мама чоловіка Ірини), 95 р., вбита в своїй хаті і згоріла разом з невісткою і внуком.
- Тарасюк Улян, вбитий і згорів у своїй хаті.
Всі вбиті та останки погорілих (окрім трьох Максим'юків) поховані на кладовищі с. Нехворощі.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 278 осіб, з яких 120 чоловіків та 158 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 238 осіб.[3]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,33 % |
| російська | 1,26 % |
| білоруська | 0,42 % |
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Антонюк Порфир Фролович (псевда: «Сосенко», «Кліщ») — сотник, організатор і керівник баз УПА «Січ», командир Загону ім. Богуна із ВО «Турів» (11.1943-01.1944).
- Литвинчук Іван Самійлович (псевда: «Максим», «Дубовий», «Давид», «Корній», "7604, «9245», «0405», «8228».) — (* 21 серпня 1920 — † 19 січня 1951, Золотіївські хутори, Демидівського району, Рівненської області) — майор УПА, командир ВО «Заграва» (1943—1944), крайовий провідник Північно-західного краю (з 11.1944), командир УПА-Північ (1949—1951), заступник провідника ОУН на ПЗУЗ (з 1949).
Природа ред.
Між селами Марія-Воля, Хмелів і Нехвороща розташований лісовий заказник місцевого значення «Нехворощі», а також зоологічна пам'ятка природи «Урочище Бискупичі».
Примітки ред.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Посилання ред.
- Сайт Верховної Ради України
- Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Biskupicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 239. (пол.)
- Biskupicze 2.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 159. (пол.)