Вікіпедія

Нерчинськ

населений пункт у Росії

Не́рчинськ (рос. Нерчинск) — місто в Росії, адміністративний центр Нерчинського району та Нерчинського міського поселення Забайкальського краю.

місто Нерчинськ
рос. Нерчинск
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Забайкальський край
Муніципальний район Нерчинський район
Поселення Нерчинське
Код ЗКАТУ: 76228501000
Код ЗКТМО: 76628101001
Основні дані
Час заснування 1653 (371 рік)
Населення 14959 осіб (2010[1])
Площа 100 км²
Поштовий індекс 673400, 673402 і 673403
Телефонний код +7 30242
Географічні координати: 51°59′ пн. ш. 116°35′ сх. д. / 51.983° пн. ш. 116.583° сх. д. / 51.983; 116.583Координати: 51°59′ пн. ш. 116°35′ сх. д. / 51.983° пн. ш. 116.583° сх. д. / 51.983; 116.583
Найближча залізнична станція Приіскова
Відстань
До залізничної станції: 5 км
Мапа
Нерчинськ (Росія)
Нерчинськ
Нерчинськ
Нерчинськ (Забайкальський край)
Нерчинськ
Нерчинськ

Мапа

CMNS: Нерчинськ у Вікісховищі

Географія ред.

Місто розташоване на лівому березі річки Нерча, за 7 км від її впадіння в Шилку (басейн Амуру) і за 335 км на схід від Чити автошляхом Р297 «Амур» та за 5 км від залізничної станції Приіскова на Транссибірській магістралі.

Історія ред.

Засновано у 1653 році Єнісейським воєводою А. Пашковим за назвою Нерчинський острог. У 1689 році тут був укладений Нерчинський договір з Китаєм. У 1664—1773 роках біля Нерчинська існував Нерчинський Успенський монастир — перший у Забайкаллі й найсхідніший монастир Росії у XVII — початку XVIII століть.

У серпні 1689 року у Нерчинську відбулися перемовини делегацій Петра І та імператора Кансі, який очолював династію Цін. Посланець імператора Кансі, міністр Сонготу, висунув вимогу: провести кордон так, щоб до Китаю відходили не лише Приамур'я з Албазином але і все Тихоокеанське узбережжя Сибіру аж до Чукотки, тобто до мису Дєжньова (або мис Чжена Хе у китайській інтерпретації). Тоді, через мовний бар'єр й непорозуміння придворного церемоніалу і діловодства, кожна сторона залишилася при своїй думці, що привезли вигідний договір, хоча жодна не погодилася на територіальні поступки.

У 1860 році, скориставшись зі слабкості династії Цін, яка зазнала дошкульних поразок в Опійних війнах, російські дипломати домоглися підписання договору, за яким імператор визнавав за Росією землі на північ від річки Амур і на схід від Уссурі. Росія, пообіцявши посередництво у переговорах з Великою Британією та Францією, звісно обманом, виманила землі, на яких заснувала порт Хайшеньвей (нині — Владивосток — свій форпост на Тихому океані[2].

Питання цих договорів постійно виникаєє, коли розмова заходить про «російсько-китайську дружбу». У 1964 році Мао Цзедун в розмові з японськими соціалістами, яку вони потім розказали пресі, сказав таке:

  У Радянського Союзу і без того територія вже занадто велика, понад 20 млн км². Населення ж складає лише 200 млн. У вас, японців, населення більше 100 млн, а площа території лише 370 тис. км². Понад 100 років тому вони відрізали землі на схід від Байкалу, включаючи і Болі, і Хайшеньвей, і півострів Камчатку. Вони нам за це так і не заплатили».  

Нерчинськ — частина пенетенціарної системи Російської імперії, основне у Східному Сибіру місце відбування покарання засуджених до каторжних робіт. Сама каторга перебувала в Нерчинському гірському окрузі Забайкалля.

Населення ред.

Населення — 14 959 осіб (2010), 15 748 осіб (2002), 14 648 осіб (2022)[3]).

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Численность и размещение населения Забайкальского края 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Коли Москва відволікається, Сі Цзіньпін міг би звернути погляд Китаю на Росію. forbes.com. 24 жовтня 2022. (англ.)
  3. ↑ Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії Забайкальського краю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нерчинськ&oldid=38938437