Неоконсерватизм
Неоконсервати́зм (англ. neoconservatism) — політичний рух якій виступає за використання економічної та військової могутності США для перемоги над ворожими їм режимами та встановлення в цих державах демократії. Неоконсерватори зазвичай виступають за одностороннє просування демократії та інтервенціонізм у міжнародних справах, що ґрунтується на мілітаристській філософії «миру через силу». Вони відомі своєю зневагою до комунізму та політичного радикалізму.[1][2]
Примітки ред.
- ↑ Dagger, Richard. Neoconservatism. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 31 May 2020. Процитовано 16 May 2016.
- ↑ Neoconservative. Merriam-Webster Dictionary. Архів оригіналу за 25 September 2021. Процитовано 11 November 2012.
Література ред.
- О. Бабкіна. Неоконсерватизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.498 ISBN 978-966-611-818-2
- В. Заблоцький. Неоконсерватизм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 419. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.