Вікіпедія

Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі

Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі (розповсюджена скорочена назва Фермілаб) — дослідницький центр в місті Батавія, неподалік Чикаго (Іллінойс, США). Належить Міністерству енергетики США. Спеціалізується на дослідженнях в області фізики високих енергій, астрофізики та технологій прискорювачів. З 1 січня 2008 р. Фермілабом керує «Дослідницький альянс Фермі», що організований Чиказьким університетом та університетською дослідницькою асоціацією (англ. University Research Association, URA). URA — консорціум, куди входить 91 університет, в основному з США, але є також члени з Канади, Японія та Італії.

Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі
Зображення
Названо на честь Енріко Фермі
Країна  США
Адміністративна одиниця Іллінойс
Член у arXiv.org[1]
Батьківська організація Міністерство енергетики США
Дочірня організація Lederman Science Centerd
Розташування штаб-квартири Бетейвія
Оператор Fermi Research Alliance, LLCd
Кількість підписників у соціальних мережах 102 970 і 740 000 ± 999[2]
Точка доступу API idp.fnal.gov/idp/shibboleth
Мапа
Офіційний сайт​(англ.)
CMNS: Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі у Вікісховищі

Координати: 41°49′55″ пн. ш. 88°15′26″ зх. д. / 41.83194444447177318° пн. ш. 88.25722222224977997° зх. д. / 41.83194444447177318; -88.25722222224977997

Головна будівля Фермілаб — Хол Вільсона

Найвідомішою дослідницькою установкою Фермілаба був колайдер Теватрон (він закінчив свою роботу 30 вересня 2011 року), розташований в підземному кільцевому тунелі довжиною 6280 м. До запуску Великого адронного колайдера в 2009 році, колайдер в Фермілабі був прискорювачем з найбільшою в світі світністю і енергією пучків частинок. Зараз Фермілаб проводить декілька невеликих експериментів, використовуючи фіксовані мішені, експерименти з фізики нейтрино (MINERνA, MiniBooNE, MINOS, DUNE, NOνA тощо) та фізики мюонів (експерименти Muon g−2 та Mu2e), і бере участь в астрофізичних проектах. Фермілаб також координує внесок американських вчених в експеримент CMS на Великому адронному колайдері.

Значущі відкриття ред.

Влітку 1977 року, група під керівництвом Леона Ледермана, що працювала на експрименті E288, де пучок протонів зіштовхувався з мішенню, відкрила Іпсилон-мезон, що по суті означало відкриття b-кварка.[3] 1995 року експерименти CDF та DØ на Теватроні оголосили про відкриття останнього, шостого, t-кварка[4]. Таким чином, у Фермілабі було відкрито два кварки із шести відомих.

Експерименти CDF та DØ також внесли видатний внесок у вивчення адронів, що містять b-кварк, та відрили декілька важких баріонів (зокрема,  [5],  [6] та  [7]) та Bc-мезон[8] (мезон, що складається із c- та b-кварків). Всі ці відкриття були підтверджені експериментами на Великому адронному колайдері[9].

Цікаві факти ред.

  • На честь лабораторії названо астероїд 11998 Фермілаб.
  • На території лабораторії проживає велика популяція бізонів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Our Members / Tier 6
  2. ↑ YouTube Application Programming Interface
  3. ↑ Discovery of the bottom quark, Upsilon. history.fnal.gov. Fermilab History and Archives Project. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
  4. ↑ Higgins, Valerie. Twenty-fifth anniversary of the discovery of the top quark at Fermilab (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
  5. ↑ Experimenters at Fermilab discover exotic relatives of protons and neutrons (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
  6. ↑ Fermilab experiment discovers a heavy relative of the neutron (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
  7. ↑ Fermilab’s CDF observes Omega-sub-b baryon (амер.). Процитовано 30 січня 2021.
  8. ↑ CDF Corrals the Last of the Mesons (PDF).
  9. ↑ Particle Data Group - 2020 Baryons Summary Tables. pdg.lbl.gov. Процитовано 30 січня 2021.

Джерела ред.


  Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національна_прискорювальна_лабораторія_ім._Енріко_Фермі&oldid=41041715