Національна галерея Шотландії

Національна галерея Шотландії (англ. National Gallery of Scotland) — найвизначніший художній музей на теренах Шотландії, розташований у місті Единбург.

Національна галерея Шотландії
англ. Scottish National Gallery
55°57′03″ пн. ш. 3°11′44″ зх. д. / 55.95089973885007595° пн. ш. 3.19566063698380765° зх. д. / 55.95089973885007595; -3.19566063698380765Координати: 55°57′03″ пн. ш. 3°11′44″ зх. д. / 55.95089973885007595° пн. ш. 3.19566063698380765° зх. д. / 55.95089973885007595; -3.19566063698380765
Тип художня галерея[1][2] і національний[3]
Статус спадщини реєстрова споруда категорії "A"d[4]
Частина від Національні галереї Шотландіїd
Країна  Велика Британія[1][3]
Розташування Единбург
Адреса EH2 2EL The Mound, Edinburgh, EH2 2E
Архітектор Вільям Генрі Плейфер
Засновано 1859
Відкрито 1859
Оператор Національні галереї Шотландіїd
Відвідувачі 660 741 осіб (2021)[5]
Сайт nationalgalleries.org
Національна галерея Шотландії. Карта розташування: Велика Британія
Національна галерея Шотландії
Національна галерея Шотландії (Велика Британія)
Мапа

CMNS: Національна галерея Шотландії у Вікісховищі

Заснування ред.

Витоки сучасної Національної галереї Шотландії — у діяльності Королівського інституту, спрямовані на розвиток образотворчих мистецтв у Шотландії, котрі активно розпочалися 1819 року. 1826 року як відділок Королівського інституту декілька художників заснували Шотландську художню академію. Новостворена академія поставила за мету створення значущої національної колекції творів мистецтва. Розпочалося придбання перш за все картин як майстрів минулого, так і картин сучасних художників Шотландії. Прибули перші експонати, котрі розмістили у залах, орендованих в приміщенні Королівського інституту[6].

Нові заклади і зростання колекцій почали заважати один одному, що спонукало до створення окремого проекту споруди Шотландської художньої академії, котра отримала назву Королівська Шотландська академія (RSA)після отримання патенту 1838 року[6].

Приміщення ред.

 
Гуго ван дер Гус. Диптих зі Св. Трійцею та ангельською музикою, бл 1480 р.

Приміщення для неї вибудував шотландський архітектор Вільям Генрі Плейфер (1790—1857) у історичному неогрецькому стилі[7]. 30 серпня 1850 року принц Альберт був присутній на урочистому заснуванні споруди. Будівлю закінчили 1856 року і відкрили для відвідин.

Будівля розташована неподалік від Королівського інституту і Единбурзького замку на пагорбі. Архітектор зробив спробу пов'язати стилістично Королівський інститут і споруду Королівської Шотландської академії (RSA). Але фасади останньої вийшли більш монотонними, без вікон, що сприяло кращому збереженню експонатів. Споруда має два окремі корпуси, де у одному (східному) розмістили саму Королівську Шотландську академію, а у другому (західному) — зали для мистецьких колекцій.

1912 року Королівська Шотландська академія була переведена у споруду Королівського інституту, а її площі після реконструкції передали під зали Національної галереї.

Цокольний поверх, створений 1970 року, дозволив збільшити виставкові приміщення — без будівництва нового корпусу назовні і руйнування парку та вже створеного історичного ансамблю.

На початку 21 століття був проведений ремонт приміщення Королівської Шотландської академії і вибудований підземний перехід між двома закладами, давно і тісно переплетеними історично. Будівництво тривало п'ять років. Нові підземні зали урочисто відкриті у серпні 2004 року. Нові площі використані для облаштування лекційної зали на двісті (200) відвідувачів, адміністрації, ресторану на 120 відвідувачів, музейної крамниці тощо[7].

Графічна збірка і наукова бібліотека ред.

Окрім картин товариство подбало про придбання друкованої графіки та малюнків. Колекція графіки налічує близько 30 000 зразків.

Заклад має також власну наукову бібліотеку, хронологічні межі котрої простяглися від 1300 року до кінця 20 ст. У збірці — рукописи і друковані видання, звіти про виставки, фото і мікрофіші тощо. Кількість книг наукової бібліотеки перевищує 50 000.

 
Моріс Кантен де ла Тур. «Принц Генрі Венедикт Климент Стюарт», пастель, до 1747 р.

Італійські художники в збірці ред.

 
Лоренцо Лотто. «Свята бесіда з дроворубами на тлі» (Мадонна з немовлям. Ліворуч — Св. Єронім та Петро, праворуч — Св. Клара та Франциск Ассізький), бл. 1506 р.
 
Анонім 16 ст. «Джованні да Болонья у власній майстерні». 1570-і рр.

Художники Іспанії в колекції ред.

 
Ель Греко. «Хлопчик роздмухує вогонь між мавпою та блазнем». прислів'я.

Художники Франції в колекції ред.

 
Франсуа Буше. «Мадам Помпадур», 1758 р.

Голландський і фламандський живопис збірки ред.

 
Рембрандт. «Автопортрет у 51 рік»
 
Ян Стен. «Бедлам у сільській школі», бл. 1670 р.


Британські та англо-американські майстри збірки ред.

 
Джошуа Рейнольдс. «Джон Мюррей, 4-й лорд Денмур», 1765 р.
 
Річард Вайт. " Блазень на святі Хеловін ", 1731 р.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. а б https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
  3. Historic Environment Scotland ID
  4. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 14 липня 2014. 
  5. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 14 липня 2014. 

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна галерея Шотландії

Див. також ред.