Вікіпедія

Насос

Запит «Помпа» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Насо́с[1], по́мпа[2], заст. смок[3][4] — механізм для накачування або викачування рідин, газів. Гідравлічна машина, що перетворює механічну енергію приводного двигуна або мускульну енергію (у ручних насосах) в енергію потоку рідини, що служить для переміщення та створення напору рідин всіх видів, механічної суміші рідини з твердими і колоїдними речовинами або зріджених газів. Використовують у сільськогосподарській діяльності, будівництві, транспорті, промисловості тощо. Робота помпи характеризується його подачею, напором, потужністю, коефіцієнтом корисної дії та частотою обертання.

Насос
Зображення
Іконка
Частково збігається з fluid acceleratord
CMNS: Насос у Вікісховищі
Схема ручної водяної помпи
Водяна помпа, Китай
Водяна помпа (колонка), Чехія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Насос (значення).

Деякі спеціалізовані насоси називають помпами (від фр. pompe): пожежна помпа, водолазна помпа, трюмна помпа, пивна помпа. На думку деяких авторів, насос — радянський термін[5].

Історія ред.

Винахід поршневого насоса приписується Ктесібію Александрійському, що жив у III ст. до н. е. Робота над гідравлічним органом привела його до ідеї поршня, що міг бути використаний у різноманітних гідравлічних машинах, зокрема, насосах[6]. Насосні системи описані Філоном Візантійським, якого вважають наступником Ктесібія, Вітрувієм (machina Ctesibica) і Героном Александрійським[6]. У греків цей винахід не отримав поширення, але впроваджений у широкий ужиток римлянами (викачування води з виробок). Від тих часів збереглися два екземпляри насоса: один з копальні Сотіель Коронада в Каланьясі, Іспанія, другий — в Больсені, Італія. Дослідник Шелдон Шапіро в присвяченій питанню походження всмоктувального насоса статті Technology and Culture заявляє, що першим свідченням про нього є малюнок, опублікований італійським інженером Маріано Якопо Таккола в 1433 році. Ще більше малюнків цього типу насосів датуються 1475-80 роками, але він зазначає, що перше практичне використання насоса було в німецькій гірничій промисловості до 1527 року.

Класифікація насосів ред.

За принципом роботи ред.

Усі насоси за принципом роботи можна розділити на два типи: динамічні та об'ємні.

Динамічні насоси  — це насоси, в яких рідина під впливом гідродинамічних сил переміщується в камері, що постійно сполучена з вхідним і вихідним патрубками насоса.

Динамічні насоси, зі свого боку, поділяються на лопатеві насоси, насоси тертя та насоси інерційного типу. Найбільшого поширення набули лопатеві насоси.

Лопатеві насоси  — це ті насоси, в яких рідина переміщається за рахунок енергії, що передається їй при обтіканні лопатей робочого колеса. Лопатеві насоси поділяються на два види: відцентрові та осьові. У відцентрових насосах рідина переміщається крізь робоче колесо, від центру до країв, а в осьових — крізь робоче колесо в напрямку його осі.
У насосах тертя рідина переміщається за рахунок сил тертя. До насосів цього типу відносяться: вихрові, дискові, черв'ячні та гідроструменеві.
Робота інерційних насосів базується на збудженні в рідині коливань, що сприяють її руху. Конструкція всіх вібраційних насосів є однотипною. Насос складається з електромагніту, вібратора, поміщених в корпус.

Об'ємні насоси  — це насоси, в яких рідина переміщається за рахунок періодичної зміни об'єму робочої камери, що поперемінно сполучається з вхідним і вихідним патрубками насоса. До них належать поршневі, пластинчасті, мембранні, гвинтові, шестерінчасті, перистальтичні.

За призначенням ред.

Залежно від призначення, насоси підрозділяють на:

Застосування ред.

 
Водяний насос з приводом від водяного колеса. Вітчерч, Кардіфф, Уельс

Насоси, широко застосовуються в усіх без винятку галузях економіки в системах водо- і теплопостачання, водовідливу, переміщення гідросумішей твердих сипких матеріалів (в тому числі, вугілля, породи та відходів збагачення), нафти та нафтопродуктів (гасу, авіаційного палива, бензину, тощо).

Застосовується, наприклад, для накачування газу у шини, підняття води з поверхневих горизонтів (гідрант); перекачування нечистот, рідин і навіть плазми.

Технічні характеристики ред.

Характеристика насоса ред.

Характеристика насоса — це залежність потрібного напору H, від подачі Qн рідини, H(Qн).

Потужність насоса ред.

Потужність насоса (англ. pump horsepower, pump power, нім. Pumpenleistung f) — енергія, яка підводиться до насоса від двигуна за одиницю часу.

Напір насоса ред.

Напір насоса — різниця повних питомих енергій середовища, яке перекачують, при виході з насоса та на вході в насос. У технічній літературі, можуть використовуватися поняття масовий, ваговий та об'ємний напір. У гідравлічних розрахунках ГТС під загальним поняттям «напір», розуміють ваговий напір, який вимірюють у метрах.

Коефіцієнт корисної дії насоса ред.

Коефіцієнт корисної дії (к.к.д.) насоса — відношення корисної потужності насоса Pі до потужності Р, споживаної ним у розглядуваній робочій точці, η = Pі / P.

Схеми роботи насосів ред.

  • Паралельна робота відцентрових насосів , (рос. параллельная работа центробежных насосов, англ. parallel operation of centrifugal pumps, нім. Parallelbetrieb m der Zentrifugalpumpen) — сумісна робота кількох насосів на один загальний або кілька зв'язаних між собою, напірних трубопроводів. Для побудови спільної характеристики двох однакових насосів, треба подвоїти абсциси одного насоса за однакових ординат (напорів). Продуктивність кожного насоса, які вибирають для паралельної роботи, має дорівнювати половині розрахункової витрати, а напір відповідати повній витраті. При зупинці одного насоса продуктивність другого та споживана потужність збільшуються. Найефективнішою, паралельна робота буде за пологої характеристики трубопроводу та плавному зниженні характеристики насоса. Аналогічним чином відбувається паралельна робота трьох однакових насосів.
  • Послідовна робота відцентрових насосів (рос. последовательная работа центробежных насосов, англ. series operation of centrifugal pumps, нім. Folgebetrieb m der Zentrifugalpumpen) — здійснюється подачею води одним насосом у всмоктувальний патрубок другого за потреби збільшити напір, зберігаючи витрату сталою (або майже сталою).

Виробники насосів в Україні ред.

Найвідомішими в Україні центрами насособудування, є такі спеціалізовані насосні заводи:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Дорошенко, 2013, с. 105.
  2. ↑ Дорошенко, 2013, с. 10,13-14,20,28,33,45,105.
  3. ↑ Смок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Дорошенко, 2013, с. 20,105.
  5. ↑ Харчук Л. В.(2017) Формування та системна організація української електроенергетичної терміносистеми[Архівовано 24 грудня 2021 у Wayback Machine.] //Дисерт.на здоб.ст.к.ф.н.. — Львів — 2017. УДК 811.161.2'276.6:621.31(043.5). — C.35-36
  6. ↑ а б Ph. Fleury et S. Madeleine, « Pompe à pistons » [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.], sur unicaen.fr
  7. ↑ Живильний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література ред.

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.(С.?)
  • Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник /В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К: Вища школа,— 1995. — 463 с.  — ISBN 5-11-004086-9 (С.?)
  • Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 135.
  • Дорошенко, Світлана (2013). Українська термінологія нафтогазової промисловості: становлення і розвиток (PDF). Полтава: ПолтНТУ. с. 10, 13—14, 20, 28, 33, 45, 105. Процитовано 5 березня 2023.
  • Світлий Ю. Г., Білецький В. С.. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Насос&oldid=41174366