Вікіпедія

Населення Шрі-Ланки

Населення Шрі-Ланки. Чисельність населення країни 2015 року становила 22,053 млн осіб (57-ме місце у світі)[1]. Чисельність ланкійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,85 ‰ (124-те місце у світі), смертність — 6,11 ‰ (159-те місце у світі), природний приріст — 0,84 % (131-ше місце у світі) .

Населення Шрі-Ланки M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 22,053 млн осіб
Густота 330,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,35 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,84 %
Народжуваність 15,85 ‰
Фертильність 2,1 дітей на 1 жінку
Смертність 6,11 ‰
Смертність немовлят 8,8 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 24,58 %
 • 15–64 років 66,38 %
 • старіші за 65 років 9,04 %
Середня тривалість життя 76,56 року
 • чоловіків 73,06 року
 • жінок 80,19 року
Статева структура
загалом 0,96 чол./жін.
при народженні 1,04 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 0,96 чол./жін.
після 65 років 0,74 чол./жін.
Етнічні групи
Нація ланкійці (цейлонці)
Найбільший етнос сингальці
Нацменшини таміли
Мови
Офіційна сингальська, тамільська
Також у побуті англійська

Природний рух ред.

Відтворення ред.

Народжуваність у Шрі-Ланці, станом на 2015 рік, дорівнює 15,85 ‰ (124-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,1 дитини на одну жінку (106-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 68,4 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 25,4 року, медіанний вік для жінок — 30-34 року (оцінка на 2007 рік)[1].

Смертність у Шрі-Ланці 2015 року становила 6,11 ‰ (159-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,84 % (131-ше місце у світі)[1].

Вікова структура ред.

 
Віково-статева піраміда населення Шрі-Ланки, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Шрі-Ланки становить 32,5 року (94-те місце у світі): для чоловіків — 31,2, для жінок — 33,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,56 року (84-те місце у світі), для чоловіків — 73,06 року, для жінок — 80,19 року[1].

Вікова структура населення Шрі-Ланки, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 24,58 % (2 764 848 чоловіків, 2 655 218 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 14,77 % (1 652 884 чоловіка, 1 604 089 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 41,9 % (4 523 146 чоловіків, 4 718 156 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,72 % (992 750 чоловіків, 1 149 828 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 9,04 % (847 805 чоловіків, 1 144 764 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність ред.

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, — дані відсутні; коефіцієнт розлучуваності — 0,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — дані відсутні[2][3].

Розселення ред.

Густота населення країни 2015 року становила 330,3 особи/км² (42-ге місце у світі)[1].

Урбанізація ред.

Докладніше: Міста Шрі-Ланки

Шрі-Ланка низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 18,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,72 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Коломбо (столиця) — 707,0 тис. осіб, Шрі-Джаяварденепура-Котте — 128,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


Міграції ред.

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,35 ‰ (154-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці ред.

Станом на 2016 рік, в країні налічується 44,9 тис. внутрішньо переміщених осіб через громадянську війну, що офіційно завершилась 2008 року. За офіційнии даними більше 480 млн біженців від тамільського терору повернулись до власних осель[1].

Шрі-Ланка є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад ред.

Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
сингальці
  
 74.9%
таміли
  
 15.5%
ланкійські маври
  
 9.2%
інші
  
 0.5%
Докладніше: Народи Шрі-Ланки

Головні етноси країни: сингальці — 74,9 %, цейлонські таміли — 11,2 %, ланкійські маври — 9,2 %, материкові таміли — 4,2 %, інші — 0,5 % населення (оціночні дані за 2012 рік)[1].

Українська діаспора ред.

Докладніше: Українці Шрі-Ланки

Мови ред.

Мови Шрі-Ланки (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
сингальська
  
 74%
тамільська
  
 18%
англійська
  
 10%
інші
  
 8%
Докладніше: Мови Шрі-Ланки

Офіційні мови[5]: сингальська — розмовляє 74 % населення країни, тамільська — 18 %. Інші поширені мови: англійська — 10 % (використовується держустановами, бізнесом), інші мови — 8 %.

Релігії ред.

Релігії в Шрі-Ланці (2012 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
буддисти
  
 70.2%
індуїсти
  
 12.6%
мусульмани
  
 9.7%
католики
  
 6.1%
християни
  
 1.3%
інші
  
 0.05%
Докладніше: Релігія в Шрі-Ланці

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: буддизм (державна релігія) — 70,2 %, індуїзм — 12,6 %, іслам — 9,7 %, римо-католицтво — 6,1 %, інші течії християнства — 1,3 %, інші — 0,05 % (станом на 2012 рік)[1].

Освіта ред.

Докладніше: Освіта в Шрі-Ланці

Рівень письменності 2015 року становив 92,6 % дорослого населення (віком від 15 років): 93,6 % — серед чоловіків, 91,7 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 1,6 % ВВП країни, станом на 2013 рік (168-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 14 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна ред.

Вища ред.

Охорона здоров'я ред.

Докладніше: Охорона здоров'я в Шрі-Ланці

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,68 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,5 % ВВП країни (177-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 8,8 ‰ (146-те місце у світі); хлопчиків — 9,75 ‰, дівчаток — 7,82 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 30 випадків на 100 тис. народжень (118-те місце у світі)[1].

Шрі-Ланка входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання ред.

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, гарячка денге, лептоспіроз, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 3,3 тис. хворих на СНІД (113-те місце в світі), це 0,03 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (127-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (127-ме місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 6,8 % (155-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 26,3 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія ред.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,5 % населення в містах і 95 % в сільській місцевості; загалом 95,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 88,1 %, в сільській місцевості — 96,7 %, загалом по країні — 95,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 12,95 км³ на рік, або 638,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 6 % припадає на побутові, 6 % — на промислові, 87 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище ред.

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 37,2 %; частка осіб похилого віку — 14,1 %, або 7,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 8,9 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,6 %, верхній дециль — 39,5 % (станом на 2009 рік)[1].

Станом на 2012 рік, в країні 1,33 тис. осіб не має доступу до електромереж; 94 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99 %, у сільській місцевості — 93 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 6,614 млн унікальних інтернет-користувачів (74-те місце у світі), що становило 30 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси ред.

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 8,928 млн осіб (56-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 28,4 %; промисловість і будівництво — 25,7 %; сфера послуг — 45,9 % (станом на літо 2015 року)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 4,2 % працездатного населення, 2014 року — 4,3 % (40-ве місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 20,1 %, серед юнаків — 15 %, серед дівчат — 27,8 % (69-те місце у світі)[1].

Кримінал ред.

Докладніше: Злочинність у Шрі-Ланці

Торгівля людьми ред.

Докладніше: Торгівля людьми в Шрі-Ланці

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Шрі-Ланки докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[6][7].

  •  
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  •  
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан ред.

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,74 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження ред.

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи ред.

Переписи населення Шрі-Ланки
Рік Населення Зміна
1789 1 200 000 —
1871 2 400 380 +100.0%
1881 2 759 738 +15.0%
1891 3 007 789 +9.0%
1901 3 565 954 +18.6%
1911 4 106 350 +15.2%
1921 4 498 605 +9.6%
1931 5 306 871 +18.0%
1946 6 657 339 +25.4%
1953 8 097 895 +21.6%
1963 10 582 064 +30.7%
1971 12 689 897 +19.9%
1981 14 846 750 +17.0%
2012 20 359 439 +37.1%
Джерело: Дані офіційних переписів[8][9][10][11][12]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Sri Lanka : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 21 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 21 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. ↑ (англ.) The Population of Sri Lanka (PDF). Population Growth: C.I.C.R.E.D. Series. 1974. с. 3—4. Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  9. ↑ (англ.) Census of Population Sri Lanka 1971 — General Report. Department of Census & Statistics, Sri Lanka. 1977. с. 18. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 21 листопада 2016.
  10. ↑ (англ.) Table 2.1: Population by sex and district, census years (PDF). Statistical Abstract 2013. Department of Census & Statistics, Sri Lanka. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 21 листопада 2016.
  11. ↑ (англ.) Population by age group and sex. LankaSIS Sri Lanka Statistical Information Service. Department of Census & Statistics, Sri Lanka. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 листопада 2016.
  12. ↑ (англ.) Census of Population and Housing of Sri Lanka, 2012 (PDF). Department of Census & Statistics, Sri Lanka. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 21 листопада 2016.

Література ред.

Українською ред.

Російською ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Шрі-Ланки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Шрі-Ланки&oldid=34890377