Вікіпедія

Народжуваність в Україні

Наро́джуваність в Украї́ні — єдиний чинник природного розвитку населення і головний чинник утворення чисельності населення України.

Історична динаміка природного руху населення України.

У статті наведені демографічні абсолютні та відносні (коефіцієнти) показники народжуваності в Україні, зокрема: кількість народжень, загальний коефіцієнт народжуваності на 1000 осіб наявного населення (‰). Коефіцієнти вказано у проміле (‰) — кількість одиниць на 1 тисячу осіб і відсотками (%) — кількість на сто осіб. Коефіцієнт заміщення (сумарний коефіцієнт народжуваності або СКН) вказаний на одну жінку.

Подано також історичну динаміку показників народжуваності та коефіцієнт народжуваності за віком матері, як відношення кількості народжених дітей до чисельності жінок репродуктивного віку[1], рівень абортів, позашлюбної народжуваності.

Народжуваність в межах сучасної України[2][3][4][5][6]
Рік 1860 1896 1906 1913 1925 1940 1950 1955 1960 1965 1970
Кількість народжень, тисяч — — — ~1500,0 ~1400,0 ~1100,0 841,4 790,1 870,6 690,5 716,3
Коефіцієнт народжуваності на 1000 осіб, ‰ ~50,0 ~47,5 ~44,0 ~40,0 ~38,0 27,3 22,8 20,0 20,5 15,3 15,2
Коефіцієнт фертильності на 1 жінку — — — ~6,00 5,39 — 2,81 — 2,24 — 2,10
Рік 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015¹ 2020¹
Кількість народжень, тисяч 738,1 740,6 764,2 657,2 492,9 385,1 428,3 497,7 411,8 293,4
Коефіцієнт народжуваності на 1000 осіб, ‰ 15,1 14,8 15,0 12,7 9,6 7,8 9,0 15,2 10,7 8,1
Коефіцієнт фертильності на 1 жінку — 1,95 — 1,85 1,40 1,12 1,21 1,44 1,51 1,22
¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.
Кількість народжень в Україні у 1950—2021¹ році
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
Коефіцієнт фертильності в Україні у 1950—2021¹ році (на 1 жінку)
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
Коефіцієнт природного приросту/скорочення (-) населення України у 1950—2021¹ році (на 1000 осіб, ‰)
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
¹ Від 2014 року без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.

Коефіцієнт фертильності (сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) — показник рівня народжуваності, що показує середню кількість можливих народжень у кожної жінки в репродуктивному віці (15—49 років). Для простого заміщення поколінь сумарний коефіцієнт народжуваності має бути не нижчим за 2,13—2,15. Падіння народжуваності нижче від рівня відтворення в Україні відбулося у 1963 році, коли група жінок з вищим віковим коефіцієнтом була 1929—43 років народження, тобто мала Голодомор (1932—33), Другу світову війну (1939—45). За ~25 років (зміна вікової групи жінок репродуктивного віку) на початку 1990-х Україна вже мала природне скорочення населення через низьку народжуваність в середині 1960-х років.[7]

За оцінкою 2020 року, що враховує тимчасово окуповані території, коефіцієнт материнської смертності — 17 смертей на 100 000 живонароджених (133-ме місце у світі). Дитяча смертність становила 7,33 на 1000 живонароджених: хлопчиків — 8,26 ‰, дівчаток — 6,33 ‰ (157-ме місце у світі), за оцінкою 2022 року, що враховує тимчасово окуповані території.[8]

У січні 2022 року в Україні народилося 18 062 немовлят. За 9 місяців повномасштабної війни РФ у 2022 році в Україні зареєстровано 152 тисячі пологів, ця кількість зменшилася на 36 тисяч порівняно з таким самим періодом 2021 року.[9]

За півроку 2023 в Україні народилося 96 755 дітей, з них 47 129 дівчаток та 49 626 хлопчиків. Це на 28% менше порівняно з відповідним періодом 2021 року, коли народилось 135 079 дітей, та менше, ніж на у відповідний період 2022. Це найбільший спад за весь час незалежності. Попередній антипік також був пов’язаний із війною — у 2015 показники народжуваності впали аж на 12 % за рік.[10]

Показники народжуваності в країні знижуються з 2013 року — приблизно на 7 % на рік.

Станом на ранок 1 січня 2024 року було відомо, що з 24 лютого 2022 року в Україні російські військові вбили щонайменше 514 дітей, щонайменше 1172 дітей поранили, 2290 зниклих дітей розшукує Національна поліція України, 19546 дитини депортовані (примусово переселені) Російською Федерацією.[11][12][13]

Історична динаміка ред.

Коефіцієнт народжуваності населення в українських губерніях Російської імперії
(на 1000 осіб, ‰)[3]
Губернія 1861—
1865 		1876—
1880 		1896—
1900 		1911—
1913
Волинська 46.9 48.6 48.0 39.5
Катеринославська 55.5 52.4 55.2 47.7
Київська 46.7 51.3 47.7 37.5
Подільська 45.7 47.9 46.2 36.7
Полтавська 53.8 46.3 45.0 36.5
Таврійська 49.0 49.6 47.5 42.8
Харківська 53.1 49.7 50.4 43.9
Херсонська 53.5 44.9 48.1 39.8
Чернігівська 54.9 46.1 47.2 39.7

До 1860—70-х років українські землі характеризувалися традиційним типом народжуваності, яка була надзвичайно високою. У 1859—1863 роках вона становила приблизно 50 народжень на 1000 осіб. В цей же час народжуваність у європейських державах була значно меншою — 40‰ в Австрії та Прусії, 35—36‰ в Італії та Великій Британії, 32—33‰ в Швеції та Норвегії і тільки 27‰ у Франції.[14]

Найбільшою народжуваність була у лівобережних та степових губерніях (50—55 народжень на 1000 осіб). Дещо менше (45—47‰) було у правобережних губерніях, населення яких мало більший відсоток народів з нижчими показниками народжуваності: євреїв, поляків, німців та інших. З цієї ж причини меншою була народжуваність і на території західної України у складі Австро-Угорщини.[14]

Економічне зростання та швидка урбанізація наприкінці XIX століття призводили до поступового зменшення народжуваності, хоча абсолютна кількість народжень постійно зростала. З 1860 по 1913 роки кількість народжень зросла більше ніж удвічі. У 1906 році на українських землях народилося приблизно 1 мільйон 460 тисяч дітей, з них 1 мільйон 243,3 тисяч в межах губерній Російської імперії і 210—220 тисяч — в Австро-Угорщині. До 1911 року кількість народжень в російській частині збільшилася — до 1 мільйон 260 тисяч, хоча коефіцієнт народжуваності зменшився — з 44‰ до 40 на 1000 осіб. Кількість народжень на західно-українських землях майже не змінювалась через велику перенаселенність та еміграцію.[3]

Незважаючи на значне скорочення коефіцієнту народжуваності (приблизно з 50‰ до 40‰ за 1860—1910 роки), розрив народжуваності між українськими землями та європейськими країнами збільшився. Так у 1911—1914 роках коефіцієнт народжуваності у Німеччині становив 28‰, Швеції і Великій Британії — 24‰, у Франції тільки 19‰.[14]

Найбільша народжуваність у 1911 році, як і в середині XIX століття, спостерігалася у південно-східних губерніях — Катеринославській (51.3‰), Харківській (45.6‰). Найнижчою вона була у Чернігівській (37.7‰), Полтавській (36.9‰), Волинській (37.7‰) та Подільській (31.1‰), в яких проживала значна кількість народів з порівняно низькою народжуваністю (у 1910 році в губерніях Європейської частини імперії народжуваність серед православних та мусульман становила 47.1‰, католиків — 30.5‰, а серед протестантів та євреїв тільки 22.3‰ і 21.7‰ відповідно).[15][3]

Перша світова війна, громадянська війна призвели до катастрофічного зниження народжуваності, яка у 1919 році зменшилась на третину порівняно з 1913 роком. Довоєнний рівень народжуваності відновився у 1925 році, але з кінця 1920-х років знову почав знижуватися.

Стрімка урбанізація України у XX столітті, руйнуючи усталену поведінку людей, вплинула на активність природних репродуктивних функцій.

Коефіцієнт фертильності в УРСР за 1925—1929 роки зменшився з 5,4 до 4,2 і продовжував зменшуватись. Після Другої світової війни в Україні проведено чотири радянські переписи населення України: 1959, 1970, 1979, 1989 років. У 1958—1959 роках в УРСР коефіцієнт фертильності (2,3) був одним з найнижчих у СРСР і за цим показником поступався всім республікам за винятком Латвії (1,94) та Естонії (1,95). У 1963 році коефіцієнт фертильності опустився нижче рівня відтворення населення (2,06 на одну жінку), відповідно у 1990-і роки спад народжуваності значно прискорився. На початку XXI століття коефіцієнт фертильності в Україні став одним із найнижчих у Європі — 1,08 у 2001 році,[2] проти 1,84 у 1990 році.

Російсько-українська війна (з 2014), 24 лютого — 18 червня 2022 року 307 423 дитини за заявою російського посадовця Мізинцева М. Є. російські військові вивезли з України в Російську Федерацію[16] під час російського вторгнення.[17][18][19][20][21]
За неповними, проте підтвердженими даними, на 14 грудня 2022 у РФ перебувало понад 12 тисяч українських дітей, з них близько 8600 — примусово депортовані за інформацією українського омбудсмена Дмитра Лубінця.[22] Точну чисельність примусово вивезених з України дітей встановити неможливо через війну, що триває.[23]

187 387 дітей народилося в Україні у 2023 році. Це на 32% менше, ніж у 2021 році: тоді народилось 273 772 немовляти.[24]

Остання «хвиля» скорочення народжуваності спостерігається в Україні з 2013 року.

У перший рік вторгнення кількість новонароджених різко скоротилась на 25%, до 206 тисяч дітей. Для порівняння, у період з 2010 по 2013 роки в Україні народжувалось близько півмільйона дітей на рік.[24] У столиці наразі народжується найбільше дітей. На другому місці Львівщина — 16 638 новонароджених торік. Замикає трійку лідерів Дніпропетровщина — 14 433 новонароджених.[24]

Коефіцієнт фертильності (або СКН) ред.

Див. також: Фертильність
 
Коефіцієнт фертильності міського та сільського населення у 2010 році.

Сумарний коефіцієнт народжуваності — показує середню кількість народжень кожною жінкою упродовж репродуктивного віку незалежно від зовнішніх факторів і смертності. Для відновлення поколінь коефіцієнт має дорівнювати 2,13—2,15, оскільки не всі діти доживають до повноліття. Цей показник в демографічних дослідженнях вважається найбільш коректним індикатором результатів репродуктивної діяльності населення.

З критичної позначки СКН у 2001 року — 1,08 до 1,23 у 2019 році відбулась хвиля збільшення показника, коли у 2012 році він досяг позначки 1,53.

З 2002 року народжуваність почала збільшуватися, за 2002—2009 роки кількість народжень збільшилась на 36% і перевищила рівень 1995 року. На 34% збільшився і коефіцієнт фертильності, досягнувши у 2009 році майже 1,5 народжень на 1 жінку репродуктивного віку.

У 2012 році коефіцієнт фертильності (або СКН) в Україні становив 1,53 на одну жінку. Традиційно він є вищим у сільського населення (1,87 проти 1,39 у міського). Порівняно з 1989 роком коефіцієнт фертильності до 2012 року скоротився на 21% — з 1,92 на жінку. Найвищий сумарний коефіцієнт народжуваності характерний для західних областей, найнижчий — для східних.[6]

У 2012 році найвищий сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) спостерігався серед сільського населення Рівненської (2,65), Волинської (2,30), Одеської (2,14) областей — на рівні відтворення населення. Найнижчий рівень народжуваності був характерний для міського населення Харківської (1,25), Чернігівської (1,27), Сумської та Чернівецької (1,28) областей.[6]

У 2023 році Інститут демографії та соцдосліджень ім. Птухи має надію показника СКН на рівні 0,8.[27][28]

Коефіцієнт фертильності в Україні (на 1 жінку)
Рік [29][30][31]
1913 … 1925 1927 1929 … 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959 1960
~6,00 … 5,39 4,96 4,24 … 2,81 2,76 2,64 2,41 2,48 2,70 2,29 2,29 2,30 2,29 2,24
1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977
2,17 2,14 2,06 1,96 1,99 2,02 2,01 1,99 2,04 2,10 2,12 2,08 2,04 2,04 2,02 1,99 1,94
1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994
1,96 1,96 1,95 1,93 1,94 2,11 2,08 2,02 2,13 2,07 2,04 1,92 1,85 1,77 1,67 1,56 1,47
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
1,40 1,36 1,27 1,21 1,13 1,12 1,08 1,10 1,17 1,22 1,21 1,31 1,35 1,46 1,47 1,44 1,46
2012 2013 2014¹ 2015² 2016² 2017² 2018² 2019² 2020² 2021²
1,53 1,51 1,50 1,51 1,47 1,37 1,30 1,23 1,22 1,16
Примітки: ¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та адміністративних даних частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
² Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.
  • Коефіцієнт фертильності в українських областях (на 1 жінку)
  •  
    1990 рік
  •  
    2000 рік
  •  
    2011 рік
  •  
    2020 рік¹

Примітка: ¹Здійснення розрахунку коефіцієнта є некоректним у зв'язку з відсутністю інформації по частині тимчасово окупованих територій.

Народжуваність за віковими групами ред.

Коефіцієнт народжуваності за віком матері (на 1000 жінок вікової групи, ‰)[33]
рік
вік
 1991 1994 1997 2000 2003 2006 2009 2012 2015¹ 2018¹ 2021¹
15—19 60,3 57,0 46,2 32,1 29 29,5 31,2 27,0 27,3 19,7 13,8
20—24 156,9 126,1 108,6 94,9 92,3 92,2 94,8 88,8 92,3 73,3 61,5
25—29 82,4 67,8 61,4 57,8 67,1 79,4 89,0 94,7 91,8 80,3 73,1
30—34 37,9 29,6 26,4 26,5 33,0 42,7 54,1 61,9 58,8 54,3 51,5
35—39 13,9 10,9 9,4 8,7 10,9 15,5 21,5 26,4 27,3 26,4 25,1
40—44 3,1 2,4 1,9 1,9 2,0 2,5 3,8 5,1 5,6 6,1 6,0
45—49 0,1 0,2 0,1 0,1 0,1 0,1 0,2 0,3 0,4 0,7 0,8
15—49 51,2 41,4 34,9 30,6 32,7 37,5 43,1 45,1 44,2 36,9 31,3
¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.
Вікові коефіцієнти народжуваності
в Україні у 1991—2021¹ роках
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Графіки 1994—2000 років разом з показником середньої черговості народжень свідчать про формування однодітної моделі сім’ї.

Коефіцієнт народжуваності за віком матері
у 2020¹ році (на 1000 жінок відповідного віку, ‰)[33]
вік міські поселення сільські поселення
15—19 10,6 25,6
20—24 54,6 85,8
25—29 74,4 79,7
30—34 53,9 48,3
35—39 25,9 25,1
40—44 6,5 5,4
45—49 1,0 0,3
15—49 31,21 38,0
¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим,
м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.

Регіональні відмінності ред.

 
Кількість народжень за адмістративними одиницями у 2009 році.

Загальний коефіцієнт народжуваності в Україні склав у 2009 році 11.1‰ на 1000 осіб населення. Народжуваність у сільській місцевості є традиційно вищою — у 2008 році — 11.6‰ на 1000 осіб проти 10.8‰ у міських поселеннях.[2]

Найнижча народжуваність спостерігається у північних та східних областях Сумській (9.1‰), Чернігівській (9.4‰), Луганській (9.3‰), Донецькій (9.7‰), найвища — у західних областях — Рівненській (15.2‰), Волинській(14.7‰), Закарпатській (14.6‰). У 2009 році найбільша на народжуваність в Україні була зафіксована у Рокитнівському районі Рівненської області — 22,3‰ на 1000 осіб (24,0‰ у 2008 році). Найнижча — у Недригайлівському районі Сумської області — 7.2‰ (7.4‰ у 2008 році).

  • Коефіцієнт народжуваності у районах та містах
  •  
    2003 рік.
  •  
    2009 рік.
  •  
    2010 рік.
Коефіцієнт народжуваності у регіонах України у 1950—2014 роках (народжень на 1000 осіб, ‰)[34] [35][26]
регіон 1950 1960 1970 1990 1992 1994 1996 2000 2004 2008 2012 2014
Автономна Республіка Крим 23,0 20,6 16,0 13,0 10,9 9,3 8,0 7,3 9,0 11,9 12,6
Вінницька область 22,4 19,2 14,2 12,4 11,9 10,7 10,3 8,4 9,0 10,8 11,2 10,9
Волинська область 24,7 25,0 17,9 15,3 15,0 13,7 12,5 11,2 11,9 14,8 14,8 14,1
Дніпропетровська область 20,4 20,4 15,1 12,3 10,6 9,2 8,0 7,1 8,9 11,0 11,2 11,1
Донецька область 27,1 21,4 14,0 10,9 9,4 8,2 7,0 6,1 7,6 9,8 9,8 8,2
Житомирська область 26,1 22,3 15,9 12,9 12,8 11,8 10,8 8,9 9,8 11,3 12,2 12,0
Закарпатська область 31,4 27,3 20,7 16,8 16,1 13,8 12,8 11,5 12,4 14,7 15,1 14,6
Запорізька область 21,9 19,7 15,0 12,4 10,7 9,2 8,1 7,1 8,5 10,3 10,6 10,6
Івано-Франківська область 24,3 24,8 18,2 15,5 14,4 13,1 12,2 10,3 10,7 12,3 12,4 12,2
Київська область 20,4 18,9 15,6 12,3 11,1 9,9 9,2 7,3 9,0 11,7 12,2 12,1
Кіровоградська область 21,6 17,1 14,5 12,6 11,9 10,7 9,6 7,9 8,6 10,2 11,0 10,8
Луганська область 26,2 23,5 14,4 11,6 10,1 8,4 7,2 6,2 7,3 9,5 9,6 5,1
Львівська область 23,4 24,0 17,1 14,0 13,2 11,7 11,1 9,1 10,1 11,3 11,9 11,9
Миколаївська область 21,1 19,4 15,5 13,7 12,3 10,7 9,6 8,0 9,0 11,2 11,5 11,2
Одеська область 24,1 19,2 14,8 12,6 11,4 10,0 9,2 8,0 9,6 12,0 12,7 12,3
Полтавська область 18,6 16,3 13,1 11,8 10,8 9,5 8,8 7,0 7,5 9,7 9,9 10,0
Рівненська область 26,9 26,7 19,3 15,8 15,4 14,5 13,2 11,8 12,5 14,8 15,9 14,8
Сумська область 21,6 18,4 13,2 11,5 10,5 9,2 8,4 7,0 7,2 9,1 9,7 9,2
Тернопільська область 21,3 21,6 15,7 14,2 13,8 12,3 11,5 9,2 9,9 11,3 11,3 10,9
Харківська область 19,7 17,3 14,0 11,4 9,8 8,3 7,6 6,8 8,0 9,8 9,9 10,1
Херсонська область 20,8 21,4 16,6 14,3 13,0 11,1 9,8 8,5 9,1 11,3 11,7 11,5
Хмельницька область 23,4 19,8 14,8 12,9 12,4 11,1 10,6 8,5 9,1 11,0 11,3 11,2
Черкаська область 20,5 17,9 14,4 12,3 11,4 10,0 9,3 7,5 7,7 9,5 10,0 9,8
Чернівецька область 24,7 21,8 17,0 14,8 14,0 12,8 12,1 10,1 10,6 12,2 12,8 12,9
Чернігівська область 22,0 18,3 12,7 10,8 9,8 8,8 8,2 6,9 7,5 8,9 9,4 9,0
Київ 17,4 15,9 12,0 9,7 8,1 7,6 7,3 9,8 11,6 12,0 12,1
Севастополь (міськрада) 12,5 9,6 7,6 6,9 7,0 9,7 11,0 12,0
Україна 22,8 20,5 15,2 12,6 11,4 10,0 9,2 7,8 9,0 11,0 11,4 10,8

Жіноче здоров'я ред.

За даними «Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України» упродовж 9 місяців війни 2022 року збільшилася кількість передчасних пологів — понад 9 тисяч, що на 2 тисячі більше, ніж за аналогічний період 2021 року (не враховані дані з Луганської та Херсонської областей, які були тимчасово захоплені росіянами).[9]
Наприкінці 2022 року польські журналісти опублікували дослідження лікарів з України, Польщі та Іспанії перинатальної депресії у жінок, змушених покинути рідні домівки через війну. Дослідники зауважили на дію російської агресії в Україні, що має особливо великий вплив на вагітних жінок і матерів немовлят. Сильний пережитий стрес спричиняє і передчасні пологи, і малу вагу немовлят, і проблеми зі здоров'ям у матерів, зокрема підвищує ймовірність розвитку післяпологової депресії.[36][37]

Статистика абортів ред.

 
Народження і аборти в Україні у 1966–2010 роках (вертикальна вісь — сумарна кількість народжень і абортів).

Від 1936 до 1955 року аборти були заборонені.

Динаміка кількості абортів в Україні / УРСР, тисяч[38][39]

Кількість абортів (на 100 народжених)[38]
1960 1966 1970 1975 1980 1985 1990 1995 1997 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2011 2012 2013 2014 2015
138 185 157 150 153 149 155 150 135 113 68 48 38 43 36 34 29 29 25 26

Сурогатне материнство ред.

Докладніше: Сурогатне материнство

Альтруїстичне (допоміжне) сурогатне материнство офіційно стало легальним в Україні з 2002 року після зміни законодавства та регулювання застосування допоміжних репродуктивних технологій.[40] За статистичними даними, за 2021 рік в Україні налічувалося близько 500 сурогатних вагітностей.[41]

Репродуктивний туризм ред.

Докладніше: Репродуктивний туризм

Комерційне сурогатне материнство (репродуктивний туризм або сурогатний туризм із країн, де сурогатне материнство є забороненим) на 2021 рік фактично дозволене в Україні.[42]

Народжуваність, сім'я та домогосподарство ред.

Чисельність постійного населення
від 15 років за статтю та віком, 2001 рік

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
     Чоловіків. Чисельність 80 і старші — 234 688 чоловіків.
     Жінок. Чисельність 80 і старші — 826 089 жінок. [31]

Домогосподарство — це сукупність осіб, які спільно проживають, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують і витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати в будь-яких із цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Діти — особи у віці до 18 років, які не перебувають у шлюбі.

За переписом населення у 2001 році постійне населення у віці 15 років і старші: чоловіки — 45,3 %, жінки — 54,7 %;
перебувають у зареєстрованому та незареєстрованому шлюбі: чоловіки — 64,6 %, жінки — 54 %;
що ніколи не перебували у шлюбі: чоловіки — 24,3 %, жінки — 16,1 %.

Розподіл домогосподарств
за кількістю осіб у складі, %
кількість осіб 2001 рік 2021 рік
одна особа 25,9 18,1
дві особи 26,5 36,4
три особи 22,0 25,6
чотири особи 15,9 12,5
п'ять і більше осіб 9,7 7,4
Розподіл домогосподарств з дітьми, %
кількість дітей 1989 рік 2001 рік 2020 рік
одна дитина 52,1 64,1 79,4
дві дитини 39,5 30,2 18,1
три дитини 6,4 4,3 2,2
чотири дитини 1,3 0,9 0,2
п'ять і більше дітей 0,7 0,5 0,1

Позашлюбна народжуваність ред.

 
Позашлюбна народжуваність у 2011 році.

Позашлюбна народжуваність міського населення у 2011 році — 21,1% (максимальна 32,2—32,9% у Херсонській та Кіровоградській областях, мінімальна 7,5—8,2% у Тернопільській та Львівській областях). Позашлюбна народжуваність сільського населення у 2011 році — 23,3% (максимальна 40,0—41,4% у Миколаївській та Кіровоградській областях, мінімальна 7,5—7,6% у Львівській та Тернопільській областях).[43]

рік 1970 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015
позашлюбна
народжуваність, % 		9,2 8,8 8,3 11,2 13,2 17,3 21,4 21,9 20,6

Демографічні політики різних держав щодо розвитку ред.

Демографічна політика — система заходів спрямованих на заохочування населення до відтворення.

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
  • Болгарія — коефіцієнт заміщення (СКН) нижче рівня відтворення з 1980 року. Демографічна політика Болгарії — програма уряду на період 2017—2021 роки є першою системною працею в цьому напрямку.
  • Велика Британія, природний рух — коефіцієнт заміщення (СКН) нижче рівня відтворення з 1973 року. Держава надає людям інформацію та засоби, необхідні для того, щоб зробити їхні рішення ефективними. З цією метою уряд надає допомогу в плануванні сім'ї в рамках Національної служби здоров'я. Імміграція перевищує природні зміни.
  • Німеччина, природний рух — коефіцієнт заміщення (СКН) нижче рівня відтворення з 1970 року. Лібералізація законодавства для гастарбайтерів дала можливість багатьом залишитися в Німеччині. За останні 70 років декілька хвиль імміграції перевищили природні зміни з надлишком смертей. Зі зростанням імміграції спостерігається й зростання чисельності населення. Через низьку народжуваність є орієнтація на багатодітне суспільство, що сприятиме розвитку сім'ї, розвитку дітей та молоді (наталізм). Для жінок створюються умови праці, наприклад, неповний робочий день[44], та інші заходи.
  • Румунія, природний рух — коефіцієнт заміщення (СКН) нижче рівня відтворення з 1990 року (з погіршенням ситуації у 1962—66 роках).
  • РФ, природний рух — коефіцієнт заміщення (СКН) нижче рівня відтворення з 1967 року (з покращенням ситуації у 1986—88 роках). З війною (2014—23) у 2022 році РФ вивезла десятки тисяч дітей з України та не дає інформацію про них.[45] На січень 2023 компромісом у домовленостях є умова російської сторони — вірогідне з'єднання української родини, натомість російська влада приховує інформацію про наявність дитини із України, якщо російські військові вбили всіх родичів та близьких дитини і ніхто не розшукує дитину.[46]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Пояснення методології показників. Управління статистики України. Архів оригіналу за 2 листопада 2021.
  2. ↑ а б в г Населення України в 1990—2020 рр. Управління статистики України. Архів оригіналу за 16 червня 2017.
  3. ↑ а б в г Рашин А. Г., 1956.
  4. ↑ Птуха М. В., 1960.
  5. ↑ а б Загальний коефіцієнт народжуваності 40 промислово розвинутих країн (1950–2019). Демоскоп Weekly (російською) . Москва. Архів оригіналу за 27 березня 2013. Процитовано 07.11.2021 (Показники України за 2015—2019 роки відрізняються від даних Управління статистики України.)
  6. ↑ а б в г д е Демографічні дані України. Сумарний коефіцієнт народжуваності по регіонах (0,1). Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 30 квітня 2022.
  7. ↑ Статево-віковий склад населення: узагальнене відображення природного та міграційного руху людей. Держстат України, директорка Департаменту статистики населення Л. Стельмах. Процитовано 12.02.2023.
  8. ↑ Ukraine. The World Factbook (англ.). Washington, D.C. : Central Intelligence Agency. ISSN 1553-8133. Процитовано 21 січня 2023 року.
  9. ↑ а б В Україні за час повномасштабної війни зареєстровано 152 тис. пологів — на 36 тис. менше порівняно з 2021 роком. Еспресо TV. 4 січня 2023.
  10. ↑ На 28% скоротилась народжуваність в Україні від початку великої війни — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 21 грудня 2023.
  11. ↑ childrenofwar.gov.ua — офіційний сайт Офісу омбудсмена України (укр.)(англ.)(рос.)
  12. ↑ В Україні збільшилась кількість дітей, постраждалих від рук окупантів. Район.Медицина (з посиланням на офіс генпрокурора). 18 червня 2022.
  13. ↑ Адамова, Катерина (30.12.2022). Депортація українських дітей до Росії: хронологія злочину. Лівий берег. Процитовано 8.02.2023.
  14. ↑ а б в (рос.) Миронов Б. Н., История в цифрах. (Історія у цифрах.) [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] Л. : Наука, 1991.  
  15. ↑ (рос.) Движение населения в Европейской России за 1910 год. (Рух населення Європейської Росії за 1910 рік.) [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] СПб., 1916.  
  16. ↑ Росія порахувала, що вже викрала понад 300 тисяч українських дітей. Українська правда. 19 червня 2022.
  17. ↑ Окупанти депортували в Росію 1,3 млн людей, з них понад 230 тис. дітей, — Денісова. Еспресо TV. 21 травня 2022.
  18. ↑ (рос.) рф депортирует детей с целью уничтожения украинской нации — Украина в Совбезе ООН. Укрінформ. 26 травня 2022.
  19. ↑ Зеленський: Росія вивезла з України більше ніж 200 тис. дітей. Еспресо TV. 2 червня 2022.
  20. ↑ (англ.) At least 900,000 Ukrainians «forcibly deported» to Russia, U.S. says. The Washington Post. 13 липня 2022.
  21. ↑ Незаконно вивезених з Маріуполя дітей хочуть віддати на усиновлення в Краснодарському краї РФ. Еспресо TV. 23 серпня 2022.
  22. ↑ У Росії перебуває понад 12 тисяч українських дітей, серед них примусово депортовані, — омбудсмен. Еспресо TV. 14 грудня 2022.
  23. ↑ На сьогодні відомо про 13 613 вивезених до Росії українських дітей, — омбудсмен Лубінець. Еспресо TV. 23 грудня 2022. Процитовано 23 грудня 2022.
  24. ↑ а б в На 32% менше дітей народилось у 2023 році в Україні — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 8 лютого 2024.
  25. ↑ Гладун, Олександр (2018). Нариси з демографічної історії України ХХ століття. (PDF) (монографія). К.: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. с. 35, 66—67. ISBN 978-966-02-8439-5 https://web.archive.org/web/20211111095300/https://idss.org.ua/monografii/Gl.pdf. Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2021. Процитовано 11.11.2021. {{cite book}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)  
  26. ↑ а б Демографічні дані України. Народжуваність. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  27. ↑ Демографи прогнозують, що у 2023 році на Україну чекає катастрофічне падіння народжуваності. Укрінформ. 26 грудня 2022.
  28. ↑ У 2023 році в Україні серйозно впаде народжуваність, — академік НАН Лібанова. Еспресо TV. 8 січня 2023.
  29. ↑ Птуха М. В. Очерки по статистике населения [Нариси зі статистики населення], с. 447.
  30. ↑ Сумарний коефіцієнт народжуваності 40 промислово розвинутих країн (1950–2019). Демоскоп Weekly (російською) . Москва. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 7 листопада 2021 (Показники України за 2017–2019 роки відрізняються від даних Управління статистики України.)
  31. ↑ а б www.ukrstat.gov.ua — офіційний сайт Держстат України
  32. ↑ Жінки і діти України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Статистичний збірник. Київ: 2004 — 289 с.
  33. ↑ а б Демографічні дані України. Вікові коефіцієнти народжуваності по регіонах. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 30 квітня 2022.
  34. ↑ Численность, состав и движение населения СССР [Чисельність, склад та рух населення СРСР]. Історичні матеріали (російською) . М. 1965. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2015.  
  35. ↑ Население СССР (численность, состав и движение населения) [Населення СРСР (чисельність, склад та рух населення)] (російською) . М. 1975. Архів оригіналу за 18 квітня 2021.
  36. ↑ Візит Путіна до Білорусі, відбір на Євробачення в укритті, ідентифікація жертв агресії Росії та післяпологова депресія біженок. Світові ЗМІ про Україну 19 грудня. Еспресо TV. 19 грудня 2022.
  37. ↑ Joanna Wiśniowska (19 грудня 2022). Bez prądu i wody, w strachu o życie. Badaczki z Polski i Ukrainy badają depresję okołoporodową u uchodźczyń. Gazeta Wyborcza (пол.).
  38. ↑ а б Кількість абортів у 40 промислово розвинутих країнах (1950–2016). Демоскоп Weekly (російською) . Москва. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 07.11.2021.
  39. ↑ За останні 10 років кількість абортів в Україні зменшилася майже в три рази. Опендатабот. 20.05.2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4.10.2021.
  40. ↑ Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні // Верховна Рада України : офіційний сайт. — 2013. — 9 вересня.
  41. ↑ «За статистичними даними, за рік в Україні налічується близько 500 сурогатних вагітностей».
       — Актуальні питання правового регулювання сурогатного материнства в сучасному законодавстві України : [PDF] / Олена Литвин, Катерина Грудєва // Адміністративне право і процес : академічний журнал. — Київ, 2021. — № 1 (25 січня). — С. 149. — Дата звернення: 04.11.2021.
  42. ↑ Комерційне сурогатне материнство: огляд міжнародно-правових підходів / Ганна Колесник, Ігор Свєтлічний, Артур Погоріленко // Вища школа адвокатури НААУ : офіційний сайт. — Київ, 2021. — 2 лютого. — Дата звернення: 04.11.2021.
  43. ↑ Демографічний щорічник «Населення України, 2011 рік»
  44. ↑ Die Arbeitsmarktsituation von Frauen und Männern 2021 [Ситуація на ринку праці жінок і чоловіків у 2021 році] (PDF). Bundesagentur für Arbeit [Федеральне агентство зайнятості] (нім.). червень 2022. с. 13. Процитовано 13 лютого 2023.
  45. ↑ РФ вивезла десятки тисяч дітей з України та не дає інформацію про них, — Лубінець. Еспресо TV. 18 січня 2023.
  46. ↑ РФ утримує щонайменше 6 000 українських дітей у спеціальних закладах для «політичного перевиховання». Еспресо TV. 15 лютого 2023.
  47. ↑ Мателешко, Юрій (2018). Політика «м'якої сили» Угорщини на Закарпатті: цілі, суб'єкти, напрями (PDF) (збірник наукових праць. Випуск 2 (21), 2018). ДВНЗ «Ужгородський національний університет». doi:10.24144/2078-1431.2018.2(21).154–168. Процитовано 2023. {{cite book}}: Перевірте значення |doi= (довідка)  

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Народжуваність в Україні
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Народжуваність_в_Україні&oldid=42318098