Найваська угода (англ. Naivasha agreement) — була підписано між Народною армією звільнення Судану і урядом Судану в січні 2005 року. Угода поклала край другій громадянській війні в Судані. Крім того, згідно з Найваською угодою, була встановлена дата проведення референдуму про незалежність Південного Судану. Угода була підписана в Кенійському місті Найваша, звідки й походить назва угоди.

Регіони і спірні території Судану:
   Південний Судан.
   Район Аб'єй.

Компоненти угоди ред.

Між сторонами конфлікту були підписані такі угоди (також відомі як протоколи):

  • Мачакоський протокол (Глава I), підписаний в Кенії 20 липня 2002 року. Угода про розподіл державного управління між сторонами.
  • Протокол щодо розподілу влади (Глава II), підписаний в Найваші, Кенія, 26 травня 2004 року.
  • Угода про розподіл природних ресурсів (Розділ III), підписана в Найваші 7 січня 2004 року.
  • Протокол щодо врегулювання конфлікту в районі Аб'єй (Глава IV), підписаний в Найваші 26 травня 2004 року.
  • Протокол щодо врегулювання конфлікту в Південному Кордофані і Блакитному Нілі (Глава V), підписаний в Найваші 26 травня 2004 року.
  • Угода про заходи щодо забезпечення безпеки (Глава VI), підписана в Найваші 25 вересня 2003 року.
  • Угода про припинення вогню і заходи щодо забезпечення безпеки в регіоні (Додаток I), підписана в Найваші 30 жовтня 2004 року.
  • Виконання умов угоди (Додаток II), підписана в Найваші 31 грудня 2004 року.

9 січня 2005 Найваська угода була підписана.

Процес розмежування сторін ред.

 
Танцюристи в Капоете відзначають підписання Найваської угоди

11 жовтня 2007 року, НАВС вийшла зі складу суданського уряду, звинувативши Хартум в порушенні умов мирної угоди. Зокрема, представники НАВС стверджували, що в уряді домінує Національний конгрес Судану і понад 15.000 солдат так і не покинули територію Південного Судану. Однак, НАВС також заявила, що не має наміру повертатися до війни.[1].

13 грудня 2007 року НАВС знову увійшла до складу суданського уряду. У підписаній угоді говорилося, що місця в уряду будуть розподілятися на основі ротації між Джубою і Хартумом кожні три місяці. Також була досягнута домовленість про фінансування перепису населення і графіка виведення військ через кордон.[2].

8 січня 2008 війська Північного Судану остаточно покинули Південний Судан.[3].

Примітки ред.

  1. «SUDAN: Southern pull-out threatens peace deal» [Архівовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine.], IRIN, 11 October 2007
  2. «Sudan to have shuttle government» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], BBC News, 13 December 2007
  3. AFP: North Sudan troops complete southern withdrawal: ex-rebels. Архів оригіналу за 25 вересня 2010. Процитовано 25 вересня 2010.

Посилання ред.