Міщенко Федір Іванович

Федір Іванович Міщенко (30 червня (12 липня) 1874(18740712), Сеньківці — 1933[1]) — професор церковного права Київської духовної академії, магістр богослов'я, статський радник, історик Візантії, академік ВУАН (1920), діяч УНР.

Федір Іванович Міщенко
Федір Міщенко
Федір Міщенко
Федір Міщенко
Народився 30 червня (12 липня) 1874(1874-07-12)
Сеньківці
Помер 1933(1933)
Київ, Українська СРР, СРСР
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Діяльність історик
Alma mater Полтавська духовна семінарія
Галузь історія
Заклад Київська духовна академія
Членство НАН України

Біографія ред.

Народився 30 червня (12 липня) 1874 року в селі Сеньківці Полтавської губернії (тепер Золотоніського району Черкаської області) в родині священика. Навчався у Переяславській духовній школі, Полтавській духовній семінарії, Московській і Київській духовних академіях. Тут зацікавився церковною історією і східними мовами.

Упродовж 19001920 років працював у Київській духовній академії: професор, стипендіат, доцент, з 1906 року, захистивши магістерську дисертацію — екстраординарний професор церковного права. Водночас у 19181920 роках — професор кафедри церковного права Київського юридичного інституту і професор Київського університету. В 1917 році був членом передсоборної ради по утворенню Української автокефальної православної церкви, вченого комітету і комісії законодавчих внесень при Міністерстві віросповідань Української Держави (1918). Очолював комісію при Міністерстві ісповідань у справах підготовки законопроєктів церковно-державного характеру.

1920 року за рекомендацією А. Кримського його обрали дійсним членом Української академії наук. Очолив Комісію з вивчення візантійського письменства і його впливів на Україну. Підсумком роботи вченого стала низка статей з історії церковно-релігійного життя в Україні епохи середньовіччя та культурних зв'язків Візантії з Україною, а також ґрунтовна праця «З історії східновізантійської культури». З 1926 року — голова Візантологічної комісії ВУАН.

В березні 1928 року колегія Народного комісаріату освіти радянської України виключила поряд з іншими Федора Міщенка з членів ВУАН. Тоді розпочалася нова хвиля репресій і переслідування української інтелігенції. Позбавлення звання академіка завдало великої моральної травми вченому, він не мав засобів для прожиття. Несправедливість і викликані нею переживання різко погіршили стан здоров'я Федора Міщенка. Учений з великим потенціалом більше не працював на науку, не публікувався[2].

Помер в 1933 році. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 25, ряд 11, місце 37).

Праці ред.

Автор ряду наукових праць:

  • «Церковний устрій християнських обшин І і III століть» (1908);
  • «З історії східно-візантійської культури. Споріднення і шлюб» (1927) та інші.

Примітки ред.

  1. дата смерті вказана на могилі
  2. Православ'я в Україні. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 24 квітня 2011.

Література ред.