Вікіпедія

Міхай Танчич

угорський політик, письменник, журналіст та революціонер

Міхай Танчич (угор. Táncsics Mihály; 21 квітня 1799 — 28 червня 1884) — угорський політик, письменник, журналіст та революціонер.

Міхай Танчич
угор. Táncsics Mihály
Народився 21 квітня 1799(1799-04-21)[1][2]
Ácsteszérd, Kisbér Districtd, Комаром-Естерґом, Угорщина[1]
Помер 28 червня 1884(1884-06-28)[1] (85 років)
Будапешт, Австро-Угорщина[3]
Поховання Керепеші
Країна  Угорщина
Національність серб за батьком, словак за матір'ю
Діяльність політик, письменник, журналіст
Знання мов угорська[4][2]
Посада член Національних зборів Угорщини[d][5] і член Національних зборів Угорщини[d][6]
Партія Party of Independence and '48d і Radical partyd[7]

Біографія ред.

Міхай Танчич народився в сім'ї сербських кріпаків, працював наймитом, ткачем, учителем. Прихильник ідей Великої французької революції, якобінців, Максиміліана Робесп'єра, французького утопічного соціалізму, Танчич у своїх роботах «Народна книга» (1842), «Погляди на свободу друку» (1844), «Голос народу — голос божий» (1848) висунув радикальну для того часу програму революційних перетворень, що передбачала визволення кріпаків без викупу і введення загального виборчого права.

У 1847 році був заарештований за революційні виступи. Звільнення Танчича з в'язниці 15 березня 1848 року стало одним із найважливіших подій на початку угорської революції 1848-49 років, а Танчич разом із Шандором Петефі і Палом Вашварі очолив її радикальне крило. У червні 1848 року Міхай Танчич був обраний у депутати угорських Державних зборів. Після поразки революції Танчича заочно засудили до страти, і він переховувався аж до загальної амністії, оголошеної у 1857 році. У 1860 році за організацію демонстрації, присвяченої річниці революції, Танчич був знову заарештований і поміщений у в'язницю.

Після звільнення з ув'язнення в 1867 році зблизився з робочим і соціалістичним рухом Угорщини. У 1869 році вступив в першу соціалістичну організацію Угорщини — «Загальний робочий союз» — і деякий час очолював його.

Вшанування ред.

Ім'я Міхая Танчича має одна з вулиць у Буді, де на місці будинку № 9 розташовувалися казарми Йосипа, де утримували під арештом Танчича і інших лідерів антигабсбурзького повстання 1848—1849 років.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
  2. ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Tancsics, Michael // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 43. — S. 41.
  3. ↑ Танчич Михай // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 120. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  6. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 129. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  7. ↑ Béla P. Az 1848-1849. évi első népképviseleti országgyűlés történeti almanachja / за ред. P. Béla — Budapest: Argumentum Kiadó, 2002. — С. 1273. — 1367 с. — ISBN 963-00-9540-8

Джерела ред.

  • Авербух Р. А. Революция и национально-освободительная война в Венгрии в 1848-49 гг. — М. : Наука. 1965. — главы 1-3[недоступне посилання з квітня 2019], главы 4-6[недоступне посилання з квітня 2019]. (рос.)
  Це незавершена стаття про особу Угорщини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міхай_Танчич&oldid=33676412