Міст у Руані. Дощовий день

Міст у Руані. Дощовий день — картина художника Каміля Піссарро (1830–1903), представника французького імпресіонізму.

«Міст у Руані. Дощовий День»
англ. Pont Boieldieu in Rouen,Rainy Weather.
Творець: Каміль Піссарро
Час створення: 1896
Розміри: 74 × 91,4 см
Висота: 73,6 см
Ширина: 91,4 см
Матеріал: олія на полотні
Жанр: міський пейзаж[1]
Зберігається: Торонто, Канада
Музей: Художній музей Онтаріо
CMNS: «Міст у Руані. Дощовий День»
у Вікісховищі

Руан і Піссарро ред.

Немолодий художник у пошуках нових мотивів для творів поїхав у Руан. Це досить дивно лише для тих, хто звик до сільських краєвидів Піссарро, яких він і справді намалював багато. Але його дальні подорожі надзвичайно стримували бідність і велика родина. А ще замолоду він дістався навіть Венесуели.

Портове місто розташоване теж на річці Сена, як і Париж. І як Париж було схиблене на наживі і грошах. Художник уважно вдивлявся в місто, де були і недобудований собор доби готики, і порт, і нова буржуазна забудова, яку лаяли за хаотичність і потворність. Бізнесовий, далекий від гуманізму Руан не став значним центром мистецтв. І пам'ять підказувала лише два-три імені, якось пов'язані з Руаном — серед них Теодор Жеріко, який швидко перебрався в Париж. Піссарро, як всі подорожні, чіплявся очима за незвичне, за те, що не побачиш в інших містах. Так, він декілька разів писатиме Руанський собор з боку вулиці Епісері. Але найбільше його вразили міст через річку та порт.

Урбанізм у Руані ред.

 
Автопортрет Піссарро, 1898 рік. Нью-Йорк.

Розбурханому Руану не було ніякого діла до старого майстра з поганим зором. Місто ревіло сиренами човнів, вигуками вантажників, лязгало механізмами. Цей гуркіт перекривав спокійні голоси людей і тупотіння коней, говір натовпу. Натовп і метушня в Руані вражали найбільше. Бо цей натовп відрізнявся від натовпу в Парижі, більш спокійого і багатого, впевненого в собі.

Художник узявся до роботи і правдиво переніс на полотно і розбурханий порт, і руанський натовп, і потворну буржуазну забудову, що поглинала також і бульвари Парижа. Гарячкуватий, дикий капіталізм явив себе в Руані відкрито, без зайвих сантиментів. Прийшла нова доба, яка поглинала робочу силу і спокійно випльовувала перемелених і скалічених людей. В творчому доробку Піссарро це полотно виняткове. Ніде більше не побачиш такого потворного урбанізму, який буде притаманним і багатьом містам Сполучених Штатів. Урбанізм в його потворних формах стане проблемою, яку важко розв'язуватимуть усе XX століття.

А картина зачепить саме багатих подорожніх з Америки. І її помістять у канадському Торонто, в місцевій Художній галереї Онтаріо.

Джерела ред.

  • Lorenz Eitner. 19th century European painting: David to Cézanne. Westview Press, 2002 pg. 427

Примітки ред.

Див. також ред.