Вікіпедія

Мінна Кант

фінська письменниця і громадська діячка

Мінна Кант (19 березня 1844, Тампере — 12 травня 1897, Куопіо) — фінська письменниця і громадська діячка. Як письменниця, одна з піонерів фінського реалізму.[6] Писала п'єси, романи та оповідання. Перший фінськомовний великий драматург та прозаїк після Алексіса Ківі та перша жінка, чиї твори опубліковано в газеті фінською мовою[7][8]. Відстоювала права жінок і фемінізм, і в своїх працях і трактатах порушувала соціальні питання.[9]

Мінна Кант
фін. Minna Canth
Мінна Кант
Ім'я при народженні швед. Ulrika Wilhelmina Johnsson
Народилася 19 березня 1844(1844-03-19)[1][2][…]
Тампере, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[4]
Померла 12 травня 1897(1897-05-12)[1][2][…] (53 роки)
Куопіо, Куопіоська губернія, Російська імперія[4]
·інфаркт міокарда
Поховання Куопіо
Країна Велике князівство Фінляндське
Місце проживання Тампере
Куопіо
Ювяскюля
Куопіо
Діяльність письменниця, журналістка, драматургиня, бізнесвумен, редакторка
Сфера роботи література[5], драма[5] і журналістика[5]
Alma mater Q11873575? і Jyväskylä Teacher Seminaryd (1865)
Мова творів фінська
Роки активності з 1878
Жанр оповідання
У шлюбі з Johan Ferdinand Canthd
Діти (7) Jussi Canthd і Anni Levanderd
Автограф
Сайт: kuopio.fi/minnacanth
CMNS: Мінна Кант у Вікісховищі

Перша жінка, день народження якої отримав 2003 року статус державного свята, що відзначається підняттям прапорів по всій країні.[10]

Почала писати, коли керувала тканинною крамницею і була вдовою, яка піднімала сімох дітей. Тематика її робіт — права жінок, особливо в контексті переважальної культури, яка, на її думку, заперечувала вираження і реалізацію жіночих прагнень. У п’єсах і романах підкреслювала насильство над жінками, більша частина якого в XIX столітті навіть не була незаконною. «Покарання» дружини вважалося нормальним і навіть необхідним.[джерело?] Найвідоміші п'єси — «Дружина робітника» та «Сім'я Пастора», але за п'єсою «Анна Лііса[fi]» створено найбільше фільмів та опер. Була для свого часу суперечливою фігурою, оскільки її ідеї не відповідали потребам часу, та через наполегливе відстоювання своєї точки зору.

Життя і кар'єра ред.

Народилася в Тампере в родині Густава Вільгельма Йонссона (1816—1877) та його дружини Ульріки (1811—1893). Батько працював на текстильній фабриці Джеймса Фінлейсона[en] спочатку робітником, а потім майстром. Густав і Ульріка мали, разом із Мінною, чотирьох дітей: старший з яких, Адольф, помер у дитинстві. Вижили брат Густав (1850—1894) і сестра Августа (1852—1877). 1853 року його батько став керувати текстильною крамницею Фінлейсона в Куопіо, і родина переїхала туди[11].

Здобула винятково ґрунтовну освіту, як для робітниці свого часу. Ще до переїзду в Куопіо відвідувала школу для дітей робітників при фабриці Фінлейсона. У Куопіо продовжувала відвідувати різні школи для дівчат, і, що свідчить про успіх її батька як власника крамниці, її навіть прийняли до старшої школи. 1863 року почала навчання в нещодавно заснованій учительській семінарії Ювяскюля — першому закладі у Фінляндії, де жінки могли здобути вищу освіту[12].

1865 року вийшла заміж за свого вчителя природничих наук, Йогана Фердинанда Канта (1835—1879), і мусила покинути семінарію.[13] Між 1866 і 1880 роками народила семеро дітей: Анні (1866—1911), Еллі (1868—1944), Ганну (1870—1889), Майджу (1872—1943), Юссі (1874—1929), Пекку (1876—1959) і Лійлі (1880—1969);[14] її чоловік помер 1879 року незадовго до народження в родині сьомої дитини.[13] Почала письменницьку кар'єру в газеті Keski-Suomi, де її чоловік працював редактором. Писала про жіночі проблеми та виступала за помірність. 1876 року Канти були змушені залишити газету, оскільки твори Мінни читачі сприймали недоброзичливо; однак наступного року їх обох найнято в конкурентну Päijänne. На сторінках Päijänne Мінна опублікувала свої перші художні твори: різні оповідання, зібрані 1878 року в її першій книзі, Novelleja ja kertomuksia[15][16].

 
Сімейна могила Мінни Кант на Великому кладовищі Куопіо[en] в районі Пуйо[en] (Куопіо, Північна Савонія)

Мінна Кант раптово померла у своєму будинку в Куопіо від серцевого нападу у віці 53 років 12 травня 1897 року.[17] Її поховали в сімейній могилі на кладовищі в Куопіо[en].

Дебати ред.

 
Портрет 47-річної Мінни Кант 1891 року роботи Каарло Вуорі

Кант брала участь у публічних дебатах про права жінок. 1885 року єпископ стверджував, що Божий порядок вимагає, щоб жінки не були емансипованими. Письменник Ґустав аф Ґейєрстам[en] тоді стверджував, що чоловіки можуть лише прагнути колись мати чистоту жінок, оскільки вони принципово інші, і це є причиною проституції та іншої аморальності. Кант рішуче заперечувала цей аргумент, оскільки він означав, що чоловіки могли захищати свою погану мораль, посилаючись на свої неявні недоліки, тоді як будь-які жінки, залучені до проституції, не мали б такого захисту[18].

 
Мінна та Йоган Фердинанд Кант у Ювяскюля, де Мінна жила до смерті свого чоловіка.

Найважливіші твори ред.

Загалом Мінна Кант опублікувала десять п'єс, сім оповідань, а також газетні статті й промови.[7] Найвідомішими творами Мінни Кант можна вважати п'єси «Дружина робітника» (фін. Työmiehen vaimo; 1885 рік) та «Анна Лііса[fi]» (1895 рік).

У п'єсі «Дружина робітника», головна героїня Джоана одружена з Рісто, алкоголіком, який даремно витрачає її гроші. Вона не може завадити йому, адже за законом її гроші належать йому, а не Джоані. Прем'єра п'єси викликала скандал, але декількома місяцями пізніше, парламент прийняв новий закон про відділення майна.

«Анна Лііса» — трагедія про п'ятнадцятирічну дівчину, яка завагітніла до одруження. Їй вдалось приховати вагітність, але коли дитина народилась, вона панікує і вбиває її. Мати її хлопця Мікоса допомагає їй — вони поховали дитину в лісі, але через декілька років, коли Анна Лііса хоче одружитися зі своїм женихом Джоханесом, попередній хлопець та його мати шантажують її. Вони погрожують їй, що можуть розкрити секрет, якщо вона не захоче одружитися з Мікосом, але Анна Лііса відмовляється. У кінцевій частині вона вирішує зізнатися у скоєному. Її ув'язнюють, але після цього їй стає легше.

У масовій культурі ред.

1977 року випущено двосерійний телевізійний мінісеріал про Мінну Кант під назвою «Мінна», який за сценарієм Лаурі Лескінена[fi] зняв режисер Мауно Гювенен[fi].[19] Мінну Кант у ньому зіграла Аня Похйола[fi][20].

2022 року у Фінляндії поставлено оперу Minnan taivas про життя та творчість Мінни, яку написала Вера Айрас разом із композитором Юккою Лінколою[fi][21][22][23].

Пам'ять ред.

Мінну Кант згадують у Фінляндії в географічних назвах, публікаціях, медалях, пам'ятних монетах, марках, картинах, виставах, виставках та інших заходах. Багато різних місць названо на її честь, зокрема заклади культури та інші спільноти.[24] Фінський ярмарковий фонд (Suomen Messusäätiö) профінансував премію Мінни Кант у обсязі 5000 євро, яку щорічно вручають «струшувачу суспільства» на Гельсінському книжковому ярмарку[en][25].

В Куопіо, Тампере і Ювяскюля встановлено статуї Мінни Кант; статую в Куопіо відкрито 12 травня 1937 року[24]. Місто Куопіо також кілька разів організовувало ювілеї Кант, наприклад, захід під назвою Minnan päivät («Дні Мінни»)[26] або відзначення десятої річниці її народження та смерті[27][28].

19 березня 2017 року компанія Google відзначила її 173-й день народження дудлом Google[29].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Кант Минна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б в Czech National Authority Database
  6. ↑ Vuorikari, Outi: Minnan elämäkerta lyhyesti Minnan Salonki. Kuopion kaupunginkirjasto — Pohjois-Savon maakuntakirjasto.
  7. ↑ а б Vuorikari, Outi. Minnan elämäkerta lyhyesti. Minnan Salonki (фін.). Kuopion kaupunginkirjasto[fi] — Pohjois-Savon maakuntakirjasto. Архів оригіналу за 31 March 2016. Процитовано 16 березня 2021.
  8. ↑ Tellervo Krogerus: Canth, Minna (1844—1897), The National Biography of Finland, vol 2, pp. 103—106. Helsinki: Finnish Literature Society, 2003. ISBN 951-746-443-6. (фінською)
  9. ↑ Финская писательница Минна Кант могла, и она это сделала. Это Финляндия (ru-RU) . 13 березня 2017. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
  10. ↑ В Финляндии отмечается День Минны Кант – День равноправия. Yle Uutiset (рос.). Процитовано 27 березня 2021.
  11. ↑ Vuorikari, Outi. Myrskylintu Tampereelta. Minna Canth. Kuopio Museum of Cultural History. Процитовано 30 March 2017.
  12. ↑ Vuorikari, Outi. Kauppiaan tyttären koulut. Minna Canth. Kuopio Museum of Cultural History. Процитовано 30 March 2017.
  13. ↑ а б Lasse Koskela: Suomalaisia kirjailijoita Jöns Buddesta Hannu Ahoon, p. 40–42. Tammi, 1990. (фінською)
  14. ↑ Elämäkerta: Perhe. Minna Canth 1844–1897 (фін.). Kuopion kaupunki. Архів оригіналу за 20 July 2011. Процитовано 10 грудня 2020.
  15. ↑ Maijala, Minna. Minna Canth (1844–1897). Klassikkogalleria. Kristiina Institute, University of Helsinki. Процитовано 31 March 2017.
  16. ↑ Vuorikari, Outi. Minna Canthin monet roolit Jyväskylässä. Minna Canth. Kuopio Museum of Cultural History. Процитовано 31 March 2017.
  17. ↑ Paananen, Karoliina (14 березня 2019). Mitä 175 vuotta sitten syntynyt Minna Canth olisi miettinyt vanhustenhuollon ongelmista?. Ilta-Sanomat (фін.). Процитовано 10 грудня 2020.
  18. ↑ Jaakko Ahokas (1973). A History of Finnish Literature. Taylor & Francis. с. 113. ISBN 978-0-87750-172-5.
  19. ↑ Minna (TV Mini-Series 1977) — IMDb
  20. ↑ HS: Anja Pohjola loistaa pääosassa, mutta muuten 70-luvun tv-draama Minna Canthista on aikansa elänyt (фінською)
  21. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=5ggoP6kiG-M
  22. ↑ https://savo-ooppera.fi/oopperasta/
  23. ↑ https://www.kuopionmusiikkikeskus.fi/kaupunginorkesteri/minnan-taivas-ooppera-ensi-iltaan-syyskuussa-2022/
  24. ↑ а б Minna Canth eilen ja tänään [Архівовано 20 May 2008 у Wayback Machine.] — Julkaisija = Suomen kirjailijanimikkoseurat ry (фінською)
  25. ↑ Ensimmäistä kertaa jaettava Minna Canth -palkinto annetaan yhteiskuntamme ravistelijalle. — Messukeskus (фінською)
  26. ↑ Minnan päivät — Фестивалі Куопіо (фінською)
  27. ↑ Tapahtumat 2004: Tämän päivän Minnat -luento: kirjailija Sirpa Kähkönen — Kuopio University[en] (фінською)
  28. ↑ Minna Canth juhlavuosi 2007 Kuopiossa [Архівовано 22 May 2008 у Wayback Machine.] — Фестивалі Куопіо (фінською)
  29. ↑ Minna Canth's 173rd Birthday. Google. 19 March 2017.

Джерела ред.

  • Toward equality: proceedings of the American and Finnish Workshop on Minna Canth, June 19 — 20, 1985, Kupio / Hrsg.: Sinkkonen, Sirkka. Kuopio: Yliop., 1986. ISBN 951-780-823-2 (англ.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінна Кант


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мінна_Кант&oldid=42115783