Мілнаципран
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Мілнаципран (англ. Milnacipran, лат. Milnacipranum) — синтетичний лікарський засіб, що за хімічним складом є похідним фенілетиламіну[1] та належить до групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну.[2] Препарат застосовується перорально.[3][4] Мілнаципран уперше схвалений для клінічного застосування у Франції в 1996 році для лікування депресії під торговою маркою «Іксел», пізніше препарат схвалений для лікування фіброміалгії під торговою маркою «Савелла».[5]
 | |
|---|---|
Мілнаципран
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (±)-(1R,2S)-rel-2-(Aminomethyl)-N,N-diethyl-1- phenylcyclopropane-1-carboxamide | |
| Класифікація | |
| ATC-код | N06 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C15H22N2O |
| Мол. маса | 246,348 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 85% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 8 год. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ІКСЕЛ, «Pierre Fabre Medicament», Франція UA/4123/01/01 23.01.2006—23/01/2011 |
Фармакологічні властивості ред.
Мілнаципран — лікарський засіб, що належить до групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну. Механізм дії препарату полягає у вибірковому інгібуванні зворотнього нейронального захоплення серотоніну та норадреналіну в синапсах центральної нервової системи, що спричинює накопичення нейромедіаторів у синаптичній щілині, та подовженню їх дії на постсинаптичні рецепторні ділянки. Це призводить до інгібування обігу серотоніну та норадреналіну в організмі, подальшим наслідком чого є купування депресивних станів.[1][2][3] Мілнаципран не інгібує зворотнє захоплення дофаміну, та не впливає на альфа-1- та альфа-2-, а також бета-адренорецептори, D2 та D1 дофамінові рецептори, гістамінові H1-рецептори, м-холірецептори, бензодіазепінові рецептори, опіатні та ГАМК-рецептори.[1][2][3] Препарат не має впливу на натрієві, калієві та кальцієві канали[1], наслідком чого є відсутність впливу на провідну систему серця.[3] Мілнаципран також не має як стимулюючої, так і седативної дії на центральну нервову систему.[2][3] Початково мілнаципран застосовувався як антидепресант при великих депресивних розладах[4][1][2]; проте пізніше встановлено, що препарат також має знеболювальний ефект, що може бути пов'язаним із зворотнім захопленням серотоніну та адреналіну в пресинаптичних нейронах, що гальмує проходження больової аферентації, та сприяє активації низхідних знеболювальних впливів. Імовірним механізмом виникнення знеболювального ефекту мілнаципрану є інгібування NMDA-рецепторів, які сприяють посиленню больового ефекту та виникненню нейропатичного болю.[6] Мілнаципран натепер застосовується переважно як знеболювальний препарат при фіброміалгії[7][6][4], проте при застосуванні препарату для знеболення він має лише помірний ефект та відносно високу кількість побічних ефектів.[7]
Фармакокінетика ред.
Мілнаципран добре і швидко всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 85 %. Максимальна концентація мілнаципрану в крові досягається протягом 2 годин після прийому препарату. Мілнаципран погано (на 13 %) зв'язується з білками плазми крові. Даних за проникнення препарату через гематоенцефалічний бар'єр немає, мілнаципран проникає через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться мілнаципран із організму переважно із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату становить 8 годин, цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки або нирок.[3][4]
Показання до застосування ред.
Мілнаципран застосовують при депресіях різного ступеня важкості, а також при фіброміалгії.[3][4]
Побічна дія ред.
При застосуванні мілнаципрану спостерігаються наступні побічні ефекти[3]:
- Алергічні реакції — шкірний висип, свербіж шкіри, еритема шкіри, гіпергідроз.
- З боку травної системи — сухість у роті, нудота, блювання, запор, підвищення рівня активності ферментів печінки.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, тривожність, тремор, серотоніновий синдром.
- Інші побічні ефекти — приливи крові, тахікардія, порушення сечопуску.
Протипокази ред.
Мілнаципран протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, одночасному лікуванні інгібіторами моноамінооксидази, особам у віці до 15 років. Препарат не рекомендований до застосування при вагітності та годуванні грудьми, при порушеннях сечовипускання, при одночасному застосуванні разом із адреналіном, норадреналіном, клонідином або дигоксином.[3]
Форми випуску ред.
Мілнаципран випускається у вигляді таблеток по 0,0125; 0,025; 0,05 і 0,1 г.[4]
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Милнаципран (Иксел) в психиатрии и общей медицине [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д Милнаципран — антидепрессант с двойным избирательным действием на захват норадреналина и серотонина. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ а б в г д е ж и к https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1235 [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е Milnacipran Hydrochloride [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Savella (milnacipran HCl tablets) [Архівовано 22 червня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Милнаципран — антидепрессант с аналгезирующим эффектом (обзор литературы) [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Мильнаципран при нейропатической боли и фибромиалгии у взрослых [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)