Мілена Канонеро

Італійська художниця по костюмах

Міле́на Каноне́ро (італ. Milena Canonero; нар. 1 січня 1946, Турин, Італія) — італійська художниця по костюмах, лауреатка премій «Оскар», BAFTA, «Давид ді Донателло», «Срібна стрічка» та низки інших професійних кінонагород.

Мілена Канонеро
італ. Milena Canonero
Мілена Канонеро на Берлінале-2017
Дата народження 1 січня 1946(1946-01-01) (78 років)
Місце народження Турин, Італія
Громадянство Італія Італія
Професія художник з костюмів
Роки активності 1971 — наш час
Чоловік Маршалл Белл
IMDb ID 0134382
Оскар (1975, 1980, 2006, 2014), BAFTA (1980, 1983, 2014), Давид ді Донателло (2008), Почесний Золотий ведмідь (2017)
Мілена Канонеро у Вікісховищі

Біографія ред.

Мілена Канонеро народилася 1 січня 1946 року в Турині, Італія. Вивчала мистецтво та історію моди в Генуї. Незабаром після цього вона переїхала до Англії, де почала працювати в маленьких театрах і на виробництвах фільмів. При розробці костюмів для реклами в Лондоні вона познайомилася з багатьма режисерами.[1]

Першою великою роботою Мілени Канонеро як художника по костюмах був фільм «Механічний апельсин» Стенлі Кубрика (1971). Вона також працювала з Кубриком у фільмі «Баррі Ліндон» (1975), за який отримала свій перший «Оскар». Вдруге Канонеро отримала статуетку за фільм «Вогняні колісниці» (1981), режисера Г'ю Гадсона.

Канонеро також створювала костюми для декількох постановок режисера Отто Шенка, таких як «Il trittico» (Джакомо Пуччіні, Віденська державна опера, 1979), «Як вам це сподобається» (Вільям Шекспір, Зальцбурзький фестиваль, 1980), «Кажан» (Штраус, Віденська державна опера, 1980), «Андре Шеньє» (Умберто Джордано, Віденська державна опера, 1981) і «Арабела» (Ріхард Штраус, Метрополітен-опера, 1983). Для режисера Люка Бонді вона створила костюми для нової постановки «То́ска» Пуччіні (Метрополітен-опера, 2009) та «Єлена» Евріпіда (Бурґтеатр, 2010).

У 1986 році вона стала художником по костюмах для телесеріалу «Поліція Маямі».

У 2001 році Канонеро отримала премію «Кар'єрне досягнення в області кіно» від Гільдії художників по костюмах. У 2007 році вона отримала свій третій «Оскар» за фільм «Марія-Антуанета» (2006) а у 2014-му — четвертий, за фільм Веса Андерсона «Готель „Ґранд Будапешт“».

У 2017 році на 67-му Берлінському міжнародному кінофестивалі Мілена Канонеро була відзначена Почесним «Золотим ведмедем» за внесок у світовий кінематограф[2].

Мілена Канонеро перебуває у шлюбі з актором Маршаллом Беллом.

Фільмографія ред.

Фільми
Рік Назва українською Оригінальна назва Нагороди та номінації[3]
1971 Механічний апельсин A Clockwork Orange
1975 Баррі Ліндон Barry Lyndon Премія «Оскар» за найкращий дизайн костюмів
Номінація на премію BAFTA за найкращий дизайн костюмів
1977 Зникнення The Disappearance
1978 Опівнічний експрес Midnight Express
1980 Сяйво The Shining
1981 Вогняні колісниці Chariots of Fire Премія «Оскар» за найкращий дизайн костюмів
Премія BAFTA за найкращий дизайн костюмів
1983 Голод The Hunger
1984 Передай привіт Брод-стріт Give My Regards to Broad Street
1984 Клуб «Коттон» The Cotton Club Премія BAFTA за найкращий дизайн костюмів
1985 З Африки Out of Africa Номінація на премію «Оскар» за найкращий дизайн костюмів
Номінація на премію BAFTA за найкращий дизайн костюмів
1987 П'янота Barfly
1988 Такер: Людина і його мрія Tucker: The Man and His Dream Номінація на премію «Оскар» за найкращий дизайн костюмів
1990 Холостяк The Bachelor Номінація на премію «Давид ді Донателло» за найкращий дизайн костюмів
1990 Дік Трейсі Dick Tracy Номінація на премію «Оскар» за найкращий дизайн костюмів
Номінація на премію BAFTA за найкращий дизайн костюмів
1990 Хрещений батько 3 The Godfather Part III
1992 Самотня біла жінка Single White Female
1992 Збиток Damage
1994 Тільки ти Only You
1994 Любовна історія Love Affair
1994 Камілла Camilla
1994 Смерть і дівчина Death and the Maiden
1998 Булворт Bulworth
1999 Тітус Titus Номінація на премію «Оскар» за найкращий дизайн костюмів
2001 Історія з намистом The Affair of the Necklace Номінація на премію «Оскар» за найкращий дизайн костюмів
2002 Соляріс Solaris
2004 Ерос Eros
2004 Водне життя Стіва Зіссу The Life Aquatic with Steve Zissou
2004 Дванадцять друзів Оушена Ocean's Twelve
2006 Марія-Антуанетта Marie Antoinette Премія «Оскар» за найкращий дизайн костюмів
Премія «Срібна стрічка» за найкращий дизайн костюмів
Номінація на премію BAFTA за найкращий дизайн костюмів
2006 Красивий завжди Belle Toujours
2007 Потяг на Дарджилінг The Darjeeling Limited
2007 Віце-король I Vicerè Премія «Давид ді Донателло» за найкращий дизайн костюмів
Премія «Срібна стрічка» за найкращий дизайн костюмів
2010 Людина-вовк The Wolfman
2012 Різанина Carnage
2014 Готель «Ґранд Будапешт» The Grand Budapest Hotel Премія «Оскар» за найкращий дизайн костюмів
Премія BAFTA за найкращий дизайн костюмів
Премія «Срібна стрічка» за найкращий дизайн костюмів
2018 Брати Сістерс The Sisters Brothers Номінація на премію «Сезар» за найкращий дизайн костюмів

Примітки ред.

  1. Мілена Канонеро. Сайт Гільдії художників по костюмах. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. (англ.)
  2. On Body and Soul wins Berlin’s heart. Cineuropa (англ). 18.02.2011. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19.02.2017. 
  3. Awards for Milena Canonero (англ.). imdb.com. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 18.3.2017.  {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)

Посилання ред.