Музей азійських цивілізацій

Музей азійських цивілізацій (англ. Asian Civilisations Museum, кит. 亚洲文明博物馆) — один з трох національних музеїв Сінгапуру. Один з перших музеїв у Південно-Східній Азії, що комплексно розглядає основні азійські культури. Особливу увагу приділено висвітленню культури Китаю, Південно-Східної Азії, Південної Азії та Західної Азії, тобто тих регіонів, з яких походять основні етнічні групи Сінгапуру.

Музей азійських цивілізацій
1°17′15″ пн. ш. 103°51′05″ сх. д. / 1.287500000028° пн. ш. 103.851388888916673636° сх. д. / 1.287500000028; 103.851388888916673636Координати: 1°17′15″ пн. ш. 103°51′05″ сх. д. / 1.287500000028° пн. ш. 103.851388888916673636° сх. д. / 1.287500000028; 103.851388888916673636
Тип історичний
Тема культура Азіїd і історія Азії
Країна  Сінгапур
Розташування Сінгапур
Адреса 179555 1 Empress Place
Singapore 179655
Засновано 1997
Відкрито 22 квітня 1997
Сайт acm.org.sg
Музей азійських цивілізацій. Карта розташування: Сінгапур
Музей азійських цивілізацій
Музей азійських цивілізацій (Сінгапур)
Мапа

CMNS: Музей азійських цивілізацій у Вікісховищі

Історія ред.

Музей відкрився 22 квітня 1997 року у приміщенні музею Перанакан (Armenian Street) і був присвячений переважно китайській цивілізації. Після реконструкції історичного будинку Empress Place Building, з 2 березня 2003 року музей переїхав до цього, значно більшого приміщення. Музей Перанакан на Вірменській вулиці після реконструкції спеціалізується на висвітленні культури китайських іммігрантів (Паранакан або Баба-Ньйоня).

Приміщення ред.

Empress Place Building, до передачі його музеєві, довгий час був осідком урядових служб[1].

Будинок було споруджено в середині 1860-х років у неопалладіанському стилі. На будівнийтві використовувалися в'язні, засуджені до примусовиих робіт. Приміщення неодноразово перебудовувалося й розширювалося, аби вмістити зростаючу колоніальну бюрократію.

На початку XX століття будинок було названо на честь королеви Вікторії Empress Place Building. Після проголошення незалежності у будинку продовжували розташовуватися офіси органів державної влади. Роботи з переобладнання приміщення на музей почалися з 1990-х років.

Структура музею ред.

  • Галерея «Річка Сінгапур»: Тут представлено основні археологічні знахідки Сінгапуру, що відображають багатовіковий торговельний характер міста.[2].
  • Галерея «Південно-Східна Азія» : У трьох залах представлені основні етапи 2500-літньої історії культур Південно-Східної Азії, півночі Таґланду та півдня Індонезії.[3].
  • Галерея «Західна Азія/Ісламська Азія»: Представлено експонати ісламської культури й зокрема численні зразки каліграфії[4].
  • Галерея «Китай»: колекція присвячена переважно етапові Китайської імперії[5].
  • Галерея «Південна Азія»: Колекція, розміщена у двох залах, розповідає про витоки індуїзму та буддизму та про регіональні варіанти цих релігій[6].

Примітки ред.

  1. history of empress place building. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012. 
  2. singapore river. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012. 
  3. southeast asia. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012. 
  4. west asia / islamic. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012. 
  5. china. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012. 
  6. south asia. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012. 

Посилання ред.