Мохнате
Мохна́те — село у Карпатах на березі річки Стрий Стрийського району. Населення — близько 300 осіб (110 дворів).
| село Мохнате | |
|---|---|
.JPG) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Козівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1679 |
| Населення | 306 |
| Площа | 2,3 км² |
| Густота населення | 133,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82563 |
| Телефонний код | +380 3269 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°55′49″ пн. ш. 23°08′18″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 23.13833° сх. д.Координати: 48°55′49″ пн. ш. 23°08′18″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 23.13833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
696 м |
| Водойми | Стрий, Сможанка, Мохнате |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82631, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Козьова |
| Карта | |
  Мохнате | |
 Мохнате | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Розташоване за 38 км від найближчої залізничної станції Нижня Яблунька і за 44 км від колишнього райцентру Турка.
Селом протікає потік Мохнате.
Історія ред.
Перша письмова згадка про поселення датована 1593 роком[1]. Засноване Височанськими-Дмитриковичами гербу Сас.
До Другої світової війни населення складало до 800 осіб.
За час нацистської окупації розстріляно або закатовано 25 селян, 75 осіб відправлено остарбайтерами на примусову роботу до Німеччини.
У Радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 29 селян, 14 з них загинули.
У межах примусової колективізації після війни в селі створено відділення нижньогуснянського радгоспу «Карпати».
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,67% |
| інші | 0,33% |
Церква ред.
Церква належить до УГКЦ. На вершині високого горба у центрі села на цвинтарі стоїть дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці. Вона збудована 1902 року й числиться у реєстрі пам'яток архітектури національного значення. Церква тридільна, має триверху будова, зведена на підмурівку. Храм належить до неоукраїнського стилю, а її проектантом був Василь Нагірний. До квадратної нави зі сходу прилягає гранчастий вівтар, а з заходу — прямокутний бабинець. При вівтарі з півдня і півночі розташовані прямокутні захристя. Останні є гранчастими на другому ярусі, вкриті п'ятисхилими дахами.
При бабинці з заходу розташований невеликий присінок, вкритий окремим двосхилим дахом. Низькі світлові восьмерики, що виростають з трьох зрубів, вкриті шоломовими банями з сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни надопасання і восьмериків оббиті гофрованою бляхою, підопасання ошальовані вертикальними дошками.
Поруч з храмом стоїть його дзвіниця, зведена того ж 1902 року. Вона теж входить до пам'яток архітектури національного значення. Дзвіниця триярусна, квадратна в плані, вкрита восьмибічним стіжком. Перший ярус — зрубний, два інші — стовпові.
Господарство ред.
Місцеве відділення радгоспу у радянські часи мало 978 га сільгоспугідь, з них 410 га орної землі та 730 га лісів. Спеціалізація — вирощування льону, картоплі, м'ясо-молочне тваринництво.
Соціальна сфера ред.
Народний дім, бібліотека (5700 книг), ФАП, поштове відділення.
Уродженці ред.
- Матковський Осип — український військовик, громадський діяч, доктор;
- Кривецький Ігор Ігорович — український політик правого спрямування. Народний депутат України 7-го скликання. Член фракції ВО «Свобода».
Панорама ред.
Примітки ред.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 695
Посилання ред.
- Мохнате // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |