Морква звичайна
Мо́рква звича́йна, також мо́рква ди́ка (Daucus carota L.)[1] — дворічна трав'яниста рослина родини окружкових. Найвідоміший підвид цієї рослини — морква звичайна городня, або морква посівна.
| Морква звичайна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Морква (Daucus) |
| Вид: | Морква звичайна (D. carota)
|
| Біноміальна назва | |
| Daucus carota | |
Опис ред.
Стебло прямостояче, гранчасто-борозенчасте, заввишки до 1 м. Листки двічі- або тричіпірчасторозсічені, з довгастими або лінійними зубчиками. Квітки правильної форми, дрібні, білі, зібрані у складні великі парасольки. Плід — двосім'янка. Цвіте в червні — липні.
Поширення ред.
Поширена дика морква як бур'ян по всій Україні. Росте на галявинах, пустирях, узліссях, пагорбах, сіножатях.
Хімічний склад ред.
У насінині моркви дикої виявлено летку олію (близько 7,5%), у складі якої 60 % геранілацетату та 12—14 % гераніолу. Крім того в насінні міститься близько 20 % жирної олії, дубильні речовини, алкалоїди, органічні кислоти та мікроелементи.
Застосування в медицині ред.
В офіційній медицині використовується при виробництві препарату уролесан. У народній медицині використовується як сечогінний, жовчогінний, спазмолітичний, солерозчинний та антимікробний засіб.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Фітотерапія — Є. С. Товстуха(укр.).
Посилання ред.
- Морква дика // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 283. — ISBN 5-88500-055-7.
- Морква дика [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Морква дика (Daucus carota L.) [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
Примітки ред.
- ↑ Daucus carota // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |