Мономаховичі

родина шляхетного походження

Монома́ховичі (у літописах також — Володимирове плем'я) — руський князівський рід, родоначальником якого був великий князь київський, Володимир ІІ Мономах. Відгалуження гілки династії Рюриковичів — Всеволодовичів, яка іде від сина Ярослава Мудрого Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Костянтина ІХ Мономаха Марії

Мономаховичі
Київська Русь
Країна: Київська Русь
Материнська династія: Рюриковичі
Титули: Князі, удільні князі
Дочірні гілки: Романовичі

Історія ред.

Відгалуженням династичної лінії Мономаховичів були Мстиславичі, волинські Ізяславичі, смоленські Ростиславичі, суздальські Юрійовичі, а також роди ярославських, ростовських, московських і тверських князів.

У середині ХІІ століття родинними володіннями представників цієї династії були Київська, Ростово-Суздальська, Смоленська, Переяславська земля і Волинь. Представники Мономаховичів вели боротьбу в першій половині ХІІ ст. із спорідненими родами Ольговичів та потомками Ізяслава Ярославича за Київське князівство та Новгород. З середини ХІІ ст., після розростання роду почались усобиці які з перемінним успіхом велись між молодшими Мономаховичами — Юрієм Долгоруким та його потомками, і Мстиславичами за участі окрім Ольговичів також і Давидовичів, рязанських та галицьких князів.

У другій половині ХІІ ст. гілкам Мономаховичів вдалось закріпитись у різних удільних князівствах Русі: Юрійовичі зберегли за собою Ростово-Суздальську землю, Ростиславичі — Смоленську, Ізяславичі — Волинь. Також різні представники цих родів правили в Переяславському князівстві та київських волостях, зокрема Овручі та на Пороссі.

Після монгольської навали потомкам Мономаха вдалось зберегти за собою більшість князівств. Галицько-Волинські Романовичі правили в південно-західній Русі до 1340 року. Ростиславичі володіли Смоленськом до 1404 року. А потомки Юрія Долгорукого змогли перетворити північно-східну Русь на сильне Велике князівство Московське у якому вони правили до свого вигасання на початку XVII ст.

Генеалогія ред.

Всеволод Ярославич (103013 квітня 1093) — син Ярослава Мудрого, великий князь київський (10761077, 10781093). князь переяславський (10541076) і чернігівський (10771078).

Джерела та література ред.