Монастирок (Чортківський район)

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області

Монастиро́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. (до 1992 року Міжгір'я)[1]. Розташоване на річці Серет, на півдні району.

село Монастирок
Церква Воздвиження Чесного Хреста
Церква Воздвиження Чесного Хреста
Церква Воздвиження Чесного Хреста
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Більче-Золотецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61060030030021364
Основні дані
Населення 265
Територія 0.934 км²
Густота населення 283.73 осіб/км²
Поштовий індекс 48733
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°43′56″ пн. ш. 25°51′30″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
246 м
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
23 км
Місцева влада
Адреса ради 48733, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Більче-Золоте, вул. Махнівка, буд. 101
Карта
Монастирок. Карта розташування: Україна
Монастирок
Монастирок
Монастирок. Карта розташування: Тернопільська область
Монастирок
Монастирок
Мапа
Мапа

CMNS: Монастирок у Вікісховищі

У радянські часи було перейменоване на Міжгір'я. Підпорядковувалося Більче-Золотецькій сільраді.

Населення — 265 осіб (2001).

Географія ред.

Село Монастирок розташоване на лівому березі річки Серет, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Більче-Золоте, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Голігради, на протилежному березі — село Блищанка.

Село знаходиться на відстані 386 км від Києва, 93 км — від обласного центру міста Тернополя та 15 км від міста Борщів.

Історія ред.

Поблизу Монастирка виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, ранньої залізної доби, черняхівської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1600 року, коли польські маґнати Потоцькі заснували монастир; збереглися руїни (нині триває відбудова).

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[2].

З 12 вересня 2016 р. належить до Більче-Золотецької сільської громади.[3]

Населення ред.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 263 особи[4]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[5].

Пам'ятки ред.

 
Давнє печерне святилище
 
Келії монастиря

Освіта ред.

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Культура ред.

Народна культура ред.

Село розташоване у етнографічному регіоні Західне Поділля. У селі є особливий вид жіночої сорочки - перегинкова сорочка[6], що за способом крою є сорочкою без плечових швів.

Світлини ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Верховна Рада України Перейменування [недоступне посилання з червня 2019]
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Лілія Іваневич. Традиційне вбрання українців Західного Поділля: Особливості класифікації // Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. - 2014. - № 5

Література ред.

Посилання ред.