Моленбек-Сен-Жан
Моленбек-Сен-Жан, також Сін-Янс-Моленбек (нід. Sint-Jans-Molenbeek МФА: [sɪnˈcɑnsˈmoːlə(n)ˌbeːk] ⓘ, фр. Molenbeek-Saint-Jean МФА: [molənˈbek ˈsɛ̃ ʒɑ̃]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 5,89 км ². Населення комуни становить 91733 особи (2011 рік).
| Комуна
Координати 50°51′ пн. ш. 4°20′ сх. д.H G O
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Історія ред.
Найраніша згадка про Моленбек сягає кінця Х століття, вона міститься у привілеях, даних Шарлем Французьким шістьом сім'ям, що проживали тут в той час.[3] Перша церква — Святого Іоана Хрестителя — була тут вже 1174 року. У Середньовіччі населений пункт був тісно зв'язаний з Брюсселем, зокрема у релігійних і фінансових справах.
1798 року населення комуни становило 830 чоловік. У першій половині XIX століття воно дуже швидко зросло завдяки виникненню тут промисловості й 1846 року досягло 11679 чоловік.[3] Моленбек був першою комуною серед комун, що оточують Брюссель, яку торкнулася промислова революція. Цьому сприяли близькість міста до Брюсселя та наявність дороги, що з'єднувала його з Антверпеном і Гентом. Згодом розвиткові промисловості у місті сприяли розташування міста на каналі Брюссель — Шарлеруа, збудованому 1832 року. Залізниця, що проходила неподалік, також сприяла подальшому зростанню міста у середині XIX століття.
Моленбек кілька разів віддавав ділянки своєї території Брюсселю. Вперше це відбулося у 14 столітті, коли від міста до Брюсселя відійшло 110 га для будівництва другого брюссельського муру. 1897 року було відібрано ще 78 га і 1921 року ще певну ділянку для будівництва великої товарної залізничної станції і для брюссельського порту на каналі.[3]
Протягом XIX століття і у першій половині XX століття Моленбек залишався бідним робітничим передмістям Брюсселю. Місто значно змінилося після Другої світової війни. Старі райони біля каналу були замінені новими авеню з новими багатоповерховими будинками.[3]
Населення ред.
| Рік | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 68904 | 68406 | 71219 | 78520 | 81632 | 83674 | 85735 | 88181 | 91733 |
| Джерело: Населення Бельгії у 1990–2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. | |||||||||
В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 91733 особи, з яких 66362 людей (72,34 %) були бельгійського походження і 25371 (27,66 %) — іноземцями, з яких 11265 людей походили з країн Євросоюзу, 14106 людей — з інших країн світу. З всіх іноземців 51 людина мала статус політичного біженця.[4]
| Країна походження | 2001[5] | 2003[6][7] | 2004[8] | 2005[9] | 2006[10] | 2008[11] | 2011[4] | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Албанія | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 195 | ||
| Алжир | 170 | 205 | 201 | 209 | 211 | н. д. | 278 | ||
| Бельгія | 50719 | 55713 | 57643 | 58438 | 59812 | 62781 | 66362 | ||
| Болгарія | н. д. | н. д. | н. д. | 23 | 33 | н. д. | 159 | ||
| Бразилія | 22 | 24 | 31 | 38 | 31 | н. д. | 110 | ||
| Велика Британія | 110 | 98 | 104 | 101 | 105 | н. д. | 115 | ||
| Гвінея | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 461 | ||
| Греція | 525 | 475 | 466 | 437 | 416 | н. д. | 372 | ||
| Дем. Респ. Конго | 687 | 967 | 983 | 846 | 808 | 872 | 1031 | ||
| Ірак | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 110 | ||
| Іспанія | 1180 | 1196 | 1211 | 1205 | 1203 | 1204 | 1591 | ||
| Італія | 2269 | 2138 | 2109 | 2014 | 1943 | 1833 | 1904 | ||
| Камерун | 42 | 67 | 64 | 57 | 88 | н. д. | 248 | ||
| Марокко | 10353 | 8368 | 8248 | 8101 | 7747 | 7242 | 7409 | ||
| Нігерія | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 126 | ||
| Нідерланди | 192 | 234 | 241 | 263 | 302 | н. д. | 611 | ||
| Німеччина | 93 | 87 | 93 | 88 | 99 | н. д. | 157 | ||
| Пакистан | 129 | 213 | 232 | 271 | 314 | н. д. | 364 | ||
| Польща | 74 | 219 | 255 | 331 | 425 | 613 | 1170 | ||
| Португалія | 511 | 503 | 540 | 544 | 549 | 597 | 658 | ||
| Руанда | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 142 | ||
| Румунія | 32 | 188 | 211 | 250 | 367 | 816 | 2210 | ||
| Туреччина | 1026 | 828 | 788 | 757 | 739 | 662 | 656 | ||
| Україна | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 93 | ||
| Франція | 2114 | 2072 | 2046 | 1950 | 1901 | 1967 | 2143 | ||
| Інші | 2132 | 2582 | 2621 | 2597 | 2784 | 5087 | 3058 | ||
| Разом | 72380 | 76177 | 78087 | 78520 | 79877 | 83674 | 91733 | ||
| Примітки. 1. н. д. — немає даних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила 100 або більше осіб. | |||||||||
Уродженці ред.
- Ежен Ларманс — бельгійський живописець.
Парк «Шхутбос» ред.
На східному краї комуни розташований парк «Шхутбос» (нід. Scheutbospark[nl], фр. Parc régional du Scheutbos[fr]) 50°51′00″ пн. ш. 4°17′30″ сх. д. / 50.85000° пн. ш. 4.29167° сх. д.. У перекладі з нідерландської мови назва парку означає «пагоновий ліс» (від слів «scheut» — «пагін» та «bos» — «ліс»). Однак, насправді, у парку немає лісу, він являє собою доволі велике поле. Лише по його краях ростуть дерева.
Спорт ред.
У місті є футбольний клуб «Брюссель»,[12] утворений 2003 року злиттям клубів «Моленбек» і «Стромбек». Клуб грає у першій лізі Бельгії, має стадіон «Едмон Махтенс» (нід. Edmond Machtensstadion, фр. Stade Edmond Machtens) 50°51′00″ пн. ш. 4°19′00″ сх. д. / 50.85000° пн. ш. 4.31667° сх. д., розрахований приблизно на 11000 місць.[13] Протягом 2004–2008 років ФК «Брюссель» грав у вищій лізі Бельгії, де його найкращим досягненням було 10 місце у турнірній таблиці.
Посилання ред.
- ↑ а б Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium [Архівовано 30 червня 2006 у Wayback Machine.] федерального уряду Бельгії.
- ↑ Список кодів населених пунктів Бельгії [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
- ↑ а б в г д е Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 203–204. [1] [Архівовано 26 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
- ↑ 3. Démographie. // Fiches communales d'analyse des statistiques locales en Région bruxelloise. 2008. P. 49 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 22 жовтня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
- ↑ B. Wayens, P. Kummert, G. Dumont. Commune de Molenbeek-Saint-Jean. [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.] Editeur responsible P. Debouverie. Bruxelles, 2010. P. 15.
- ↑ Сайт футбольного клубу «Брюссель». Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 22 жовтня 2012.
- ↑ Стадіон футбольного клубу «Брюссель». Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 22 жовтня 2012.
|
Це незавершена стаття з географії Бельгії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |