Могиляни (Бердянський район)

село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області

Могиля́ни — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 202 осіб (1 січня 2015)[1]. До 2016 орган місцевого самоврядування — Чернігівська селищна рада.

село Могиляни
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Бердянський район
Громада Чернігівська селищна громада
Облікова картка село Могиляни 
Основні дані
Засноване 1785
Населення 273
Площа 1,88 км²
Густота населення 145,21 осіб/км²
Поштовий індекс 71205
Телефонний код +380 6140
Географічні дані
Географічні координати 47°08′34″ пн. ш. 36°16′57″ сх. д. / 47.14278° пн. ш. 36.28250° сх. д. / 47.14278; 36.28250Координати: 47°08′34″ пн. ш. 36°16′57″ сх. д. / 47.14278° пн. ш. 36.28250° сх. д. / 47.14278; 36.28250
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Місцева влада
Адреса ради 71200, Запорізька обл., Чернігівський р-н, смт. Чернігівка, вул. Українська, 57
Карта
Могиляни. Карта розташування: Україна
Могиляни
Могиляни
Могиляни. Карта розташування: Запорізька область
Могиляни
Могиляни
Мапа
Мапа

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.

Географія ред.

Село Могиляни знаходиться на лівому березі річки Токмак, вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село Верхній Токмак, нижче за течією на відстані 3 км розташоване селище Чернігівка. По селу протікає кілька струмків з загатою. Поруч проходить залізниця, станція Платформа 137 км за 2 км.

Могиляни відносяться до басейна річки Молочної, зокрема території заказника «Урочище Церкви» та прилеглі території[2].

У селі створено ботанічний заказник «Урочище Церкви» площею 4 га[3][4].

Історія ред.

1785 — дата заснування.

«Урочище Церкви» було засновано в пам'ять про Троїцьку церкву у 1980 році.

Троїцька церква була побудована в 1900 році. У 1930 році церква була закрита і зруйнована в середині 1980-х років. На території нинішнього заповідника росли такі рослини, як тюльпан Шренка, півонія тонколиста і сон-трава. Тепер їх більше немає. Ділянки були взяті під охорону з метою збереження астрагала шерстистоквіткового та ковили Лессінга, занесених до Червоної книги України, чебрець двоїстий, астрагала українського, ковила української, баранця звичайного, занесених до червоного списку Запорізької області, а також лікарських рослин[5].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади[6].

17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району[7].

Населення ред.

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 273 осіб[8]. Мовний склад населення був таким[9]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 264 97,07
російська 5 2,20
білоруська 1 0,37

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Чернігівська територіальна громада — Запорізька область — Децентралізація влади. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  2. Дегтяренко О., Коломійчук В. та ін. Молочна ріка - Диво природи. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
  3. Рішення Запорізького облвиконкому від 28.05.1980 р. № 253
  4. Запорізька область: Перелік територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення.
  5. Ботанический заказник Урочище церкви. Zruchno.Travel - національний туристичний портал (рос.). Процитовано 20 березня 2022.
  6. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 28 листопада 2015.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область[недоступне посилання]

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.