Могильо́в (біл. Магілё́ў, Mahilioŭ, рос. Могилёв) або Могилі́в[2] — місто на сході Білорусі, адміністративний центр Могильовської області і Могильовського району. Місто розташоване на річці Дніпро. Третє місто за розмірами в Білорусі, після Мінська і Гомеля.

місто Могильов
біл. Магілё́ў
Mahilioŭ

Транслітерація назви Mahilioŭ
Герб Могильова прапор Могильова
Основні дані
53°54′32″ пн. ш. 30°20′34″ сх. д. / 53.90894000002777631° пн. ш. 30.34296000002778015° сх. д. / 53.90894000002777631; 30.34296000002778015Координати: 53°54′32″ пн. ш. 30°20′34″ сх. д. / 53.90894000002777631° пн. ш. 30.34296000002778015° сх. д. / 53.90894000002777631; 30.34296000002778015
Країна Білорусь Білорусь
Область Могильовська область
Перша згадка 1267
Магдебурзьке право 1661
Населення 353 110 осіб[1]
Площа 119 км²
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 212000–212999
Телефонний код +375-8222
Висота 192 м
Водний об'єкт Дніпро
Міста-побратими див. тут
Ключові події Оборона Могильова
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Могильов I
До Мінська
 - фізична 182 км
Місцева влада
Адреса  
Вебсторінка mogilev.gov.by
Голова ради Олександр Студнєв
Могильов. Карта розташування: Білорусь
Могильов
Могильов
Могильов. Карта розташування: Могильовська область
Могильов
Могильов
Могильов (Могильовська область)
Мапа

CMNS: Могильов у Вікісховищі

Історія ред.

Виникло місто на високій кручі Дніпра при впадінні в нього річки Дубровенки: уперше згадується у 1267 році. Тут було закладено замок, навколо якого протягом наступних століть сформувалося місто, що згодом входило до складу Київської Русі, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Численні війни, що прокотилися територією Білорусі, неодноразово руйнували саме місто, проте його фортеця вистояла: її нечисленні споруди, що витримали до наших днів, є основними пам'ятками старого Могилева. У Білорусі не було міста, що, подібно до Могилева, мало б три пояси укріплень. З плином часу місто перетворився у великий торговельний і ремісничий центр з ефективною системою оборонних укріплень.

У 1655 році місто намагалися взяти війська Речі Посполитої. Під час облоги на бік поляків і литвинів переходить Костянтин Вацлав Поклонський разом з 400 козаками. У травні керівники армії Речі Посполитої були налякані загонами Івана Золотаренка і зняли облогу.[3]

1661 року, у результаті повстання, 7-тисячний московський гарнізон було знищено, за що місто отримало герб і магдебурзьке право.[4] При першому поділу Речі Посполитої місто відійшло до Російської імперії — і стало центром Могильовської губернії.

1812 року 12 км на південний захід від Могилева стався бій між військами 7-го піхотного корпусу російської армії під командуванням генерал-лейтенанта Раєвського та наполеонівськими французькими військами під командуванням маршала Даву.

Під час Першої світової війни з серпня 1915 по листопад 1917 роки в Могильові в будівлі нинішнього краєзнавчого музею була Ставка Верховного головномандувача, у місті жив імператор Микола II.

У 1938 році у зв'язку з проектом перенесення столиці БРСР в Могильові почалася масштабна реконструкція міста. Збудовано Будинок Рад, кінотеатр «Радзіма» («Батьківщина»), будівля НКВС БРСР (Машинобудівний інститут, зараз — Білорусько-російський університет), великий готель, низка багатоповерхових житлових будинків.

22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна, а наприкінці червня 1941 року німецькі війська були вже в районі Могилева. Сімнадцять днів — від 4 по 21 липня точилися бої в передмістях міста. Оборона Могильова дозволила затримати просування німецьких військ на схід.

Відповідно до перепису населення 1939 року, у Могильові налічувалося 19 715 євреїв — 19,83 % від загального числа жителів. Здебільшого вони були зігнані нацистами в гетто і до 1943 року вбиті — приблизно 12 000 осіб.

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18 °C (64.4 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.6 °С (18.3 °F).[5]

Клімат Могилева
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 9,8 12,9 19,8 29,1 32 33 36,3 36,8 30,6 25,5 14,5 10,9 36,8
Середній максимум, °C −3 −2,5 3 12 18,6 21,5 23,6 22,7 16,7 9,9 2,3 −2 10,2
Середня температура, °C −7,6 −6,9 −2,3 5,5 12,9 16,3 18 16,5 11,6 5,4 −0,1 −4,9 5,4
Середній мінімум, °C −7,8 −8,5 −4,2 2 7,3 10,8 12,7 11,6 7,1 2,6 −2,3 −6,6 2,1
Абсолютний мінімум, °C −37,3 −34,7 −35 −17,7 −4,4 −0,7 3 0,9 −4,8 −14,8 −23,5 −33,4 −37,3
Норма опадів, мм 43 35 39 47 59 81 86 75 57 54 51 49 676
Днів з опадами 22 17 15 14 12 14 15 11 14 17 22 26 199
Днів з дощем 8 7 9 12 15 17 15 13 14 15 14 10 149
Днів зі снігом 21 20 13 4 0,2 0 0 0 0,1 3 12 20 93
Вологість повітря, % 86 84 81 74 68 71 74 75 80 84 88 89 80
Джерело: Weatherbase

Населення ред.

Динаміка зміни чисельності населення Могильова (17—21 ст.ст.)
Рік/Роки Населення,
осіб
Рік Населення,
осіб
Рік Населення,
осіб
1604 15 тис. 1913 69 700[6] 1993 366 000[7]
1745 10,5 тис.[6] 1939 99 400[6] 1996 367 000[8]
1880 40 536[9] 1959 121 700[6] 2006 367 700
1906 51 959[10] 1973 232 000[11] 2009 372 000

Економіка ред.

Могильов є значним економічним центром Могильовської області.

У Могилеві виробляється понад 45,6 % сукупної вартості валової продукції промисловості області[12] і сконцентровано близько 47 % промислово-виробничого персоналу. За підсумками роботи за січень-грудень 2007 року обсяг виробництва промислової продукції в діючих цінах склав 3900,0 млрд білоруських рублів.

У галузевій структурі промислового комплексу Могилева домінуючими галузями є хімічна і нафтохімічна (32,3 %), машинобудування і металообробка (30,3 %), харчова (12,1 %), легка (10,9 %), які визначають практично весь зовнішньоторговельний оборот міста.

Відомі промислово-виробничі об'єкти міста:

Транспорт ред.

 
Залізничний вокзал Могильов I

Могильов — значний транспортний вузол. Діє залізничний вокзал, від якого відходять потяги у 4 напрямках: Оршанському, Осиповицькому, Жлобинському, Кричевському.

Біля села Єрмоловичі розташований летовище «Могильов» (переважно здійснює внутрішнє повітряне сполучення).

У центрі міста — автовокзал «Могильов», з якого відправляються міжміські, приміські і частково міські автобусні маршрутні автобуси.

Могильов має розгалужену мережу міського громадського транспорту.

Автобуси ред.

Автобуси є основним видом міського громадського транспорту в Могильові. На автобуси припадає понад 45 % пасажирських перевезень.

У місті працює близько 130 автобусів за 42 маршрутами, які обслуговуються РУДМАП «Автобусний парк № 1». Основу рухомого складу складають автобуси марок Ікарус, МАЗ, ПАЗ, BOGDAN-Радзіміч, Mercedes.

Тролейбуси ред.

 
БКМ32102 на маршруті № 2, сел. Робоче

Тролейбусний рух у Могильові відкрився 19 січня 1970 року. На теперішній час діє 12 тролейбусних маршрутів, які обслуговуються МГКУП «Гарэлектратранспарт», на них працюють близько 110 тролейбусів марок ЗіУ-682 і «Белкомунмаш». На тролейбуси припадає понад 40 % пасажирських перевезень у місті.

Маршрутні таксі ред.

На 39 маршрутах працює близько 630 автобусів малої місткості марок Ford, Mercedes, ГАЗ-Газель та інші. На маршрутні таксобуси припадає 11 % пасажирських перевезень. Деякі міські маршрути мають кінцеві зупинки в приміських населених пунктах.

Освіта ред.

Серед закладів середньої освіти міста Могильова:

  • 38 школ;
  • 5 гімназій[13].

Могильовські виші:

Культура ред.

Могильов — значний культурний осередок Білорусі, тут працює 2 театри, декілька кінотеатрів, численні музеї, інші заклади культури[14].

Театри і кінотеатри ред.

Театри Могильова:

У місті працює Могильовська обласна філармонія[15]

Могильовські кінотеатри:

  • кінотеатр «Ветразь» (вул. Островського, 1);
  • кінотеатр «Космос» (пр. Пушкіна, 10);
  • кінотеатр «Радзіма» (вул. Ленінська, 47);
  • кінотеатр «Чырвоная зорка» (вул. Первомайська, 14).

Музеї ред.

Музейні заклади в Могильові та околицях:

 
Музей В. К. Бялиницького-Бірулі

Фестивалі і колективи ред.

Починаючи від 1990-х років в Могильові організовується і проводиться низка постійних культурницьких акцій, заходів та фестивалів, у тому числі і міжнародних. Серед інших, зокрема, фестиваль духовної музики «Могутний Боже» (біл. «Магутны Божа»), естрадний конкурс «Золотий шлягер» (біл. «Залаты шлягер»).

2002 року в місті було створено відомий білоруський музичний гурт Osimira (Осміра), що грає музику на основі фольклору білорусів, а свої виступи супроводжує яскравими етно-шоу у національному колориті. У 2008 році засновані рок-гурти Akute, Nizkiz.

Спорт ред.

 
Палац спорту «Могильов»

У місті розвивається декілька видів спорту, зокрема спортивні команди Могильова:

Головна спортивна арена міста — стадіон «Спартак».

2000 року в місті введено в експлуатацію багатопрофільний сучасний спортивний комплекс Палац спорту «Могильов».

Архітектура ред.

У Могильові збереглася низка історико-архітектурних пам'яток[17] (хоча деякі й були підірвані у повоєнний час за СРСР).

 
Могильовська ратуша

Історичний центр міста — пішохідна вулиця Ленінська зі збереженими будівлями XVIIIXIX століть.

З культових споруд збереглися:

  • діючий православний Микільський монастир (жіночий), заснований 1636 року, з численними спорудами, зокрема центральною Церквою св. Миколая;
  • католицький Костел святого Станіслава (у стилі бароко), 173852;
  • собор Трьох Святителів (кафедральний православний), 190911;
  • церква Хрестовоздвиженська, XVII ст.;
  • церква св. Бориса і Гліба, 1869 та деякі інші.
  • костел Святого Казимира

Інші визначні пам'ятки — це драматичний театр, побудований в 1888 році, та будівля залізничного вокзалу, збудованого в 1902 році на Дніпровському проспекті. За свою столітню історію вокзал практично не змінився, хоч і кількаразово його ремонтували: в різні час були побудовані квиткові каси й багажне відділення.

Великою будівлею радянського часу в Могильові став Будинок Рад (арх. Й. Г. Лангбард), що зводився у 193840 роки, і є фактично копією столичного Будинку Уряду.

2008 року, вже за незалежної Білорусі, відновлено (повністю відбудовано) будівлю підірваної ще 1957 року Могильовської ратуші.

У Могильові встановлено низку пам'ятників, зокрема і українському поетові Тарасові Шевченку. На Алеї Героїв увічнені імена 104 Героїв Радянського Союзу — уродженців та жителів Могильовської області[18].

Міста-побратими ред.

Люди ред.

У місті народилися:

Мешкали:

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Численность населения на 1 января 2024 г. и среднегодовая численность населения за 2023 год по Республике Беларусь в разрезе областей, районов, городов, поселков городского типаНаціональний статистичний комітет Республіки Білорусь, 2024.
  2. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  3. “Українсько-білоруські” війни. Частина 2 - Хмельницький б’є у відповідь. Історична правда. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  4. Могильовське повстання 1661 року. Записки Ханаса. середа, 1 лютого 2017 р. Процитовано 17 серпня 2022.
  5. Клімат Могилева. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 15 серпня 2020.
  6. а б в г г. Могилев (Могилевская область) [Архівовано 25 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Belarus.by
  7. Могилёв [Архівовано 20 січня 2012 у Wayback Machine.] // Вялікі энцыкляпэдычны слоўнік
  8. Энциклопедический словарь. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 березня 2022.
  9. в тому числі 20735 чоловіків та 19801 жінок, з них — 20742 православних, 2583 католиків, 173 євангелістів, 17038 юдеїв → 595 Геаграфічны слоўнік Каралеўства Польскага [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
  10. у тому числі 27407 православних, 3305 католиків і 20682 юдеїв → Mohylew [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.] // Даведнік па Літве і Беларусі
  11. Могилёв [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Вялікая Савецкая Энцыкляпэдыя (3-є вид.)
  12. Промышленность. mogilev.gov.by. Процитовано 31 грудня 2023.
  13. Управление по образованию МГИК. edu.mogilev.gov.by. Процитовано 31 грудня 2023.
  14. Театри, кінотеатри, музеї [Архівовано 12 травня 2012 у Wayback Machine.] на Могильовський міський інформаційно-довідковий портал [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  15. Могильовська обласна філармонія [Архівовано 5 грудня 2009 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт Могильовського обласного виконавчого комітету [Архівовано 19 липня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. Подчиненные организации (ru-RU) . Управление культуры Могилевского городского исполнительного комитета. Процитовано 31 грудня 2023.
  17. Могильов [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на www.globus.tut.by («Глобус Білорусі») [Архівовано 1 березня 2010 у Wayback Machine.]
  18. У Могильові відкрита після реконструкції Алеї Героїв на www.news.belta.by[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)

Посилання ред.