Млотковська Любов Іванівна
Млотковська Любов Іванівна (уроджена Колосова, по першому чоловікові Острякова (1804 або 1805, Курськ, — 31 жовтня 1866, Київ) — російська і українська актриса. Водевільна акторка, але з успіхом виступала також у драмі, комедії і опері. Гра її відзначалася майстерним перевтіленням, природністю і тонкою розробкою характерів.
| Млотковська Любов Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
1804 Курськ, Російська імперія | |||
| Померла |
19 жовтня 1866 Київ, Російська імперія | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Російська імперія | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Роки діяльності | з 1824 | |||
|
| ||||
 Млотковська Любов Іванівна у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Дебютувала близько 1823. Працювала в театрах відомих російських антрепренерів П. А. Соколова[ru] (Воронеж), І. Ф. Штейна (Курськ), свого другого чоловіка Л. Ю. Млотковського (Київ, Харків).
Великий вплив на розвиток таланту Млотковської зробили її багаторічна спільна робота з акторами М. Х. Рибаковим[ru] і К. Т. Солеником, участь у гастрольних виставах П. С. Мочалова і М. С. Щепкіна.
З емоційним підйомом і разом з тим простотою, природністю грала ролі трагедійного класичного репертуару: Луїза («Підступність і любов» Шиллера), Корделія і Офелія («Король Лір» і «Гамлет» Шекспіра), Есмеральда (Собор Паризької Богоматері за В. Гюго) та ін З життєрадісністю, гумором, задушевністю виконувала актриса також ролі молодих селянок у побутовій української комедії — п'єсах І. П. Котляревського (Наталка — «Наталка Полтавка»), Г. Ф. Квітки-Основ'яненка (Настя, Уляна — «Бой-жінка», «Сватання на Гончарівці»; першим виконавиця обох ролей) та ін У 1850-66 працювала в Одесі та Києві. Разом з Рибаковим і Солеником М. сприяла утвердженню на провінційній сцені традицій Щепкіна і Мочаловского.
В найрізноманітніших ролях вона уміла перевтілюватись до невпізнання. Кращі ролі Млотковської Л.І. - це Тетяна, Наталка («Москаль-чарівник», «Наталка Полтавка» Котляревського), Настя («Бой-жінка» Квітки-Основ'яненка), Офелія («Гамлет» Шекспіра), Есмеральда («Собор Паризької богоматері» за Гюго), Луїза («Підступність та кохання» Шіллера).
Літ.: К л і н ч и н О. П. Л. І. Млотковська. К., 1958 [бібліогр. с. 183—188].( Українська радянська енциклопедія. Том 9. Стор. 266 - 267)
Література ред.
- Клінчін О. П. «Л. I. Млотковська: Нарис про життя і творчість». — Київ, 1958.
- Клинчин А. П. «Повесть о забытой актрисе». — Москва, 1968.
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання ред.
- Млотковська Любов Іванівна // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 432-433.