Миша курганцева
| Миша курганцева | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Mus spicilegus Petényi, 1882 | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Ми́ша курганцева (Mus spicilegus) — вид роду мишей (Mus), вид-двійник миші хатньої (Mus musculus).
Таксономічна історія ред.
Вид має надзвичайно складну таксономічну історію через різні періоди його визнання та невизнання. Вид описано з території України 1927 року відомим дослідником Борисом Вальхом, який назвав вид на честь свого сина Сергія, котрий детально дослідив вид у природі. Миша курганцева за морфологічними ознаками майже не відрізняється від миші хатньої, через що їх часто об'єднували в один вид, а нерідко всіх диких мишей називали спільною назвою "миша степова", Mus hurtulanus.
Надалі було підтверджено припущення про ідентичність українських Mus sergii з балканськими і паннонськими Mus spicilegus (назва давніша). Дослідженням цього двійникового комплексу (Mus musculus / domesticus / hurtulanus / sersii / spicilegus / tataricus / sprettus etc.) присвячено величезну кількість наукових праць (тисячі публікацій), у тому числі й не менше 20-30 дисертацій. Тепер вид є загальновизнаним. Філогенетичні зв'язки курганцевої миші[1]:
| клада хатньої миші |
| ||||||||||||||||||
Значення в житті людей ред.
.JPG)
В роки Голодомору запаси курганцевих мишей врятували життя десяткам тисяч українців. Відомі численні свідчення того, що не прибрані поля, на яких розплодилася величезна кількість мишей, взимку були рясно вкриті курганцями Mus spicilegus. Люди ходили на поля, які взимку були без охорони, і розбирали курганці, в кожному з яких було від 5 до 15 кг добірного зерна. Щільність курганців може складати близько 5-10 на гектар, проте на неприбраних полях їх було значно більше.
Поширення виду ред.
Ареал виду обмежений переважно степовою і лісостеповою смугами Європи. В межах України вид поширений в степу, проте за останні десятиліття його ареал суттєво розширився на північ і схід.
Джерела ред.
- Вальх Б. С. О новом виде мыши (Mus sergii sp. nova) // Тр. Харк. тов-ва досл. прир. — 1927. — 50, вип. 2. — С. 49–50.
- Мигулін О. О. Курганчикова миша (Mus sergii Valch) як вид // Зб. праць Зоол. музею. — 1937. — Випуск 20. — С. 115–120. — (Тр. Ін-ту зоол. та біол. АН УРСР; випуск 18).
- Шарлемань Н. Забытый вид мыши // Природа. — 1937. — № 4. — С. 122—125.
- Соколов В. Е., Котенкова Е. В., Лялюхина С. И. Биология домовой и курганчиковой мышей. — М.: Наука, 1990. — 208 с.
- Загороднюк І. В. Таксономічна ревізія та діагностика гризунів роду Mus зі Східної Європи // Вісті Біосферного заповідника “Асканія-Нова”. — Асканія-Нова, 2002. — Том 4. — С. 130–140. [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- [[https://web.archive.org/web/20120214175451/http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/13984/0 Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.] Mus spicilegus на сайті МСОП]
- ↑ Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed). — Johns Hopkins University Press, 2005.