Михайло Ганько

Михайло (Міхась) Ганько (біл. Міхась Ганько; 28 лютого 1918, Каледіно, Вілейський повіт, Віленська губернія — ?) — білоруський політик-націоналіст, в роки Другої світової війни — глава Союзу білоруської молоді, десантник батальйону «Дальвіц».

Михайло Ганько
біл. Міхась Ганько
Народився	28 лютого 1918(1918-02-28) Коледино, Q107103141?, Вілейський повіт, Західна область
Помер	Дата і місце смерті невідомі. Прага, Богемське королівство, Австро-Угорщина
Країна	СРСР
Діяльність	політик
Alma mater	Vilnius University Faculty of Medicined (1939)
Членство	Союз Білоруської Молоді
Партія	Білоруська незалежницька партія
Брати, сестри	Mykola Hankod
Нагороди	Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 28 лютого 1918 року в селі Каледіно (нині Молодечненский район, Мінська область, Республіка Білорусь).

У 1938—1939 рр. — навчався на медичному факультеті Віленського університету.

У 1939—1941 рр. — директор Лужковської неповної середньої школи в Молодечненському районі.

У червні 1941 року мобілізований до лав Червоної армії.

У листопаді 1941 року потрапив в полон, звільнений за клопотанням Ф. Акінчица.

З 1942 р — у відділі пропаганди Генерального комісаріату Білорусь.

У червні 1943 р був легалізований Союз Білоруської Молоді, створений в 1942 році Надією Абрамовою. 22 червня 1943 року Ганько призначений начальником Головного штабу СБМ. Також став головним редактором журналу «Живе Білорусь».

Учасник 2-го Всебілоруського конгресу.

У липні 1944 року покинув територію Білорусі, перебував у Німеччині. Служив офіцером-пропагандистом в білоруському батальйоні «Дальвітц», редагував журнал «Змагар».

В початку 1945 року вступив до лав Білоруської Незалежницькї Партії (БНП).

Подальша доля невідома. За однією версією, брав участь в післявоєнному антирадянському партизанському русі й загинув. Також є припущення, що він загинув в травні 1945 року, під час боїв за Прагу.

Нагороди

• Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі

Література

• Чуев С. Г. Спецслужбы Третьего Рейха. Книга II. — СПб.: Нева; М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2003. — С. 362.
• Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003.
• Соловьев А. К. Белорусская Центральная Рада. — Мн., 1995.
• Беларускі нацыяналізм: Даведнік / Уклад. Пятро Казак. — [Б. м. і г. в.]: Голас края.
• Юрэвіч Л. Вырваныя бачыны. Да гісторыі Саюзу Беларускае Моладзі. — Мн., 2001.