Миколаївський обласний краєзнавчий музей
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (Жовтень 2021) |
Миколаївський краєзнавчий музей — обласний краєзнавчий музей у місті Миколаїв, найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаїв.
Миколаївський краєзнавчий музей  | |
|---|---|
 | |
| 46°58′19″ пн. ш. 32°00′24″ сх. д. / 46.97199500002777484° пн. ш. 32.00671400002777744° сх. д.Координати: 46°58′19″ пн. ш. 32°00′24″ сх. д. / 46.97199500002777484° пн. ш. 32.00671400002777744° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Миколаїв, вул. Набережна, 29 (попереднє місцезнаходження: вул. Декабристів, 32) |
| Адреса | вулиця Набережна, 29, Миколаїв, Україна |
| Засновано | 1913 |
| Фонд | понад 160 тис. одиниць зберігання[1] |
| Директор | В. о. Єлізарова Ельвіра Іванівна (з 2021) |
| Сайт | museum.mk.ua |
  Миколаївський обласний краєзнавчий музей (Україна) | |
 | |
 Миколаївський обласний краєзнавчий музей у Вікісховищі | |
Історія закладу ред.
.jpg)
Датою заснування музею заведено вважати 1913 рік, коли за ініціативою юриста С. І. Гайдученка було відкрито Миколаївський міський історико-археологічний музей.
Однак збирання цікавих експонатів у Миколаєві розпочалося ще від перших років заснування міста. Так, у вересні 1792 року перший громадянин міста М. Л. Фалєєв направив групу матросів до Ольвії на «пошуки старовини». А 1803 року при Чорноморському депо карт, було створено кабінет рідкісних речей. Там зберігалися моделі кораблів, археологічні знахідки з Ольвії, Керчі, Феодосії, колекції зброї, одягу, медалей, інші предмети тощо.
У 1856 році, після поразки Російської імперії в Кримській війні, у зв'язку з її наслідками, штати флотських установ у Миколаєві відчутно скоротилися. Під скасування потрапив і «кабінет рідкісних речей». Таким чином, колекції цінностей залишилися без належної уваги і перейшли до фондів і архівів різних міських установ.
Саме в грудні 1913 року й удалося зібрати розрізнені експонати, що лишилися, та відкрити новий (перший) міський музей — природничо-історичний музей. Він був розміщений у приватному будинку Й. Заславського, що знаходився на розі Великої і Малої Морської. Основою експозиції стала колекція Е. П. Францева, який понад 40 років збирав предмети зоології, ботаніки, мінералогії. Після його смерті спадкоємці пожертвували увесь музей на користь міста. Першим директором музею був призначений С. І. Гайдученко.[2] Фонди музею значно поповнилися за рахунок предметів з розкопок в Ольвії та приватних колекцій.
У 1920 році музей став називатися історико-археологічним. Від 1929 до 1936 року він був розташований у будинках Гауптвахти і Адміралтейського собору, згодом переїхав до будинку № 1 по вулиці Інженерній. Вже перед початком Німецько-радянської війни музей розмістився у приміщенні на вулиці Декабристів, 32.
Під час Другої світової війни (з 1941 по 1944 рр.) музей був майже повністю зруйнований. Однак, його експозиція функціонувала і в період окупації — тут навіть була створена і діяла підпільна антифашистська група.
В 1943 році музей навіть отримав нове, більше приміщення. Власне житло отримали директор і сторож музею. В оновленому музеї починають проводити виставки і відкрили його для відвідувачів, 75% яких становили німецькі офіцери й солдати.
Проте, наприкінці 1943 року частину археологічних експонатів німці вивезли до Кенігсбергу. Це були найцінніші експонати, які вважаються втраченими і до сьогодні.[3]
По війні, 1950 року зусиллями городян, міської влади — музей було відновлено вже як Обласний краєзнавчий музей.
Усі повоєнні роки до 2012 року музей тіснився у стінах невеликого приміщення, що належить до миколаївського костелу. Через це працювали тільки дві виставкові зали. Експонати зберігалися у вкрай складних умовах — 400 одиниць на 1 м². І це при тому, що збирання музейних предметів продовжувалося та щорічно фонди музею поповнювалися на 3—4 тисячі експонатів[1].
На початку XXI століття було розроблено проєкт створення музейного комплексу на базі архітектурної пам'ятки національного значення — Старофлотських казарм. Було заплановано, що в «Музейному містечку» розміститься 9 різних музеїв, для огляду експонатів яких, таким чином, знадобиться тривалий час. Наприкінці січня 2012 року відреставрований музейний комплекс «Старофлотські казарми» було прийнято в експлуатацію. Загальна площа відреставрованої будівлі становить 4101,6 кв м.[4]
28 серпня 2012 року за участі прем'єр-міністра Миколи Азарова було відкрито обласний краєзнавчий музей на базі пам'ятки національного значення «Старофлотські казарми»[5]. Після введення в дію лише першої черги Старофлотських казарм експозиційна площа краєзнавчого музею збільшиться в 30 разів. Нині на 2020 рік, музей нараховує 21 залу — із сучасним дизайном, центральним кондиціюванням та спеціальним освітленням, затишне кафе, ігровий і музичний двір та інше[6].
Структура і фонди ред.
У головній будівлі Миколаївського краєзнавчого музею (вулиця Набережна, 29) працюють відділи природи, дореволюційній історії, новітній історії і відділ фондів.
До складу Миколаївського краєзнавчого музею нині входять:
- музей підпільно-партизанського руху в Миколаєві в 1941—1944 рр. (вулиця Лягіна, 6);
- музей суднобудування і флоту (вулиця Адміральська, 4);
- історичний музей в місті Очакові;
- музей «Партизанська іскра» в с. Кримка Первомайського району;
- районний краєзнавчий музей в місті Первомайську[7].
На сьогодні «експозиційний запас» Миколаївського краєзнавчого музею становить понад 160 тис. одиниць зберігання — найдавніші стосуються епохи пізнього палеоліту, наймолодші — сучасністю.[1] Одними з найцінніших, є предмети археологічних розкопок з Ольвії та Криму, зброя запорозьких козаків, матеріали і артефакти з історії та становлення Миколаєва, суднобудівної промисловості міста, тощо[8].
Музейні діячі ред.
- Денисенко Василь Семенович — ст. науковий співробітник у 1949—1950 рр.
Обрані фото (галерея) ред.
-
Уламок давньогрецького надгроба з Ольвії, Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Напис «Діодор, син Діонісія», 4 ст. до н.е. -
Миколаївський обласний краєзнавчий музей, збірка давньогрецької кераміки, фото 2013 року. -
Складові водопровідних труб, Ольвія -
Українська старовина
Виноски ред.
- ↑ а б в Про Миколаївський краєзнавчий музей [Архівовано 15 листопада 2013 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка Миколаївської обласної бібліотеки для дітей імені В. Лягіна [Архівовано 30 травня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20140324034214/http://mk.archives.gov.ua/pubonsite/232-145gayduchenko.html Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.] До 145-річчя від дня народження С. І. Гайдученка, дослідника Ольвії, першого директора Миколаївського міського природничо-історичного музею // Державний архів Миколаївської області]
- ↑ Воєнні сторінки історії Миколаєва - mykolaiv-yes.com.ua (укр.). 16 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ Прийнято в експлуатацію відреставрований музейний комплекс «Старофлотські казарми». http://dabk.nikportal.net. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
- ↑ Прем'єр-міністр відкрив у Миколаєві обласний краєзнавчий музей. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
- ↑ Олена Івашко. Старофлотські казарми стануть мистецьким арсеналом. www.ukurier.gov.ua. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
- ↑ Про Миколаївський краєзнавчий музей [Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.] на www.museum-ukraine.org.ua («Музеї України») [Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Марунич Г. І. Миколаївський краєзнавчий музей // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 6., К., 1981, стор. 499
Джерела і література ред.
- Р. В. Маньковська. Миколаївський обласний краєзнавчий музей [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 653. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Марунич Г. І. Миколаївський краєзнавчий музей // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 6., К., 1981, стор. 499
- Про Миколаївський краєзнавчий музей [Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.] на www.museum-ukraine.org.ua («Музеї України»)
- Про Миколаївський краєзнавчий музей на Офіційна вебсторінка Миколаївської обласної бібліотеки для дітей імені В. Лягіна
- Про Миколаївський краєзнавчий музей на who-is-who.com.ua
- Україна: Скарби музеїв і заповідників. К., 1997
- Николаевский краеведческий музей, Одесса: «Маяк», 1980., 79 с.
- Музейний часопис (90-річчя Миколаївського обласного краєзнавчого музею) / Ред. Л. Д. Хлопинська; Упоряд. І. М. Піскурьова., Миколаїв: «Атол», 2003, 168 с.
- Петраш А. Областной краеведческий музей // А.Петраш. Музеи Николаева: Путеводитель., Одесса: «Маяк», 1979, стор. 4—27.
- Хлопинська Л. Д. До дати створення краєзнавчого музею у м. Миколаєві // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. III Миколаївська обласна краєзнавча конференція., Миколаїв, 2000, стор. 196—201