Ме́тью Бу́лтон (англ. Matthew Boulton; 3 вересня 1728 — 17 серпня 1809) — англійський підприємець і бізнес-партнер шотландського інженера Джеймса Ватта. Відомий тим що ввів у комерційну експлуатацію паровий двигун, винайдений Ваттом, чим започаткував промислову революцію спочатку в Британії а потім і за її межами.

Метью Бултон
Matthew Boulton
Народився 3 вересня 1728(1728-09-03)
Бірмінгем, Англія
Помер 17 серпня 1809(1809-08-17) (80 років)
Бірмінгем, Англія
·ниркова недостатність
Поховання St Mary's Churchd
Країна  Королівство Велика Британія
 Сполучене Королівство
Національність Англієць
Місце проживання Soho Housed
Діяльність Підприємець
Галузь машинобудування[1], discoveries and inventionsd[1], парова машина[1], помпа[1], дизайн[1] і монета[1]
Знання мов англійська[2]
Членство Королівське товариство Единбурга[3], Лондонське королівське товариство і Місячне товариство[4]
Посада High Sheriff of Staffordshired[5]
Батько Matthew Boulton, Seniord[6]
Мати Christiana Piersd[6]
У шлюбі з Anne Robinsond[6] і Mary Robinsond[6]
Діти Matthew Robinson Boultond[6] і Anne Boultond[6]
Нагороди

Біографія ред.

Народився у Бірмінгемі, був сином бірмінгемського виробника малих металевих виробиків який помер коли Бултоні було 31. Після нього Бултон керував бізнесом кілька років, після чого значно розширив цю діяльність у побудованому ним заводі Soho під Бірмінгемом. У Soho він впровадив нові технології виробляючи срібляні тарілки, ормоли та інші об'єкти декоративного мистецтва. З Джеймсом Ваттом Бултон познайомився коли один з його партнерів не зміг повернути борг і розрахувався з ним передавши свої права на один з патентів Ватта. Метью Бултон успішно пролобіював парламент, щоб продовжити патент Ватта ще на 17 років, що дозволило їх спільній фірмі Boulton & Watt вивести паровий двигун Ватта на ринок. Фірма встановила сотні парових двигунів в Британії і за кордоном спочатку в шахтах, а потім на заводах.

Співпраця Бултона і Ватта започаткувала промислову революцію в Британії що перетворило її на передову державу тих часів. Через те вони вважаються одними з найвизначніших діячів Британської історії. Їх портрети поміщенні на банкноті в 50 фунтів стерлінгів випущених Банком Англії в 2011 році.

Був членом Місячного товариства, товариства британських діячів епохи Просвітництва.

Раннє і сімейне життя ред.

Бізнес старшого Бултона процвітав після народження молодого Метью, і сім'я переїхала до району Снігого пагорба Бірмінгема, тоді доброго мікрорайону нових будинків. Оскільки місцева гімназія була в непридатності, Бультона направили до академії в Деритенд, з іншого боку Бірмінгема.[7] У віці 15 років він покинув школу, а до 17 років винайшов техніку інкрустації емалей у пряжки, яка виявилася такою популярною, що пряжки експортували до Франції, потім реімпортували до Британії та виставляли рахунок як останні французькі розробки.[8]

3 березня 1749 Болтон одружився з Мері Робінсон, далекий родич і дочка успішного Мерсер, і багаті у своєму власному праві. Вони деякий час жив з матір'ю в Лічфілд, а потім переїхав у Бірмінгем, де старший Метью Болтон зробив свого сина партнером у віці 21 року.[8] Хоча син підписав ділових листів «від отця і мене», до середини 1750-х років він мав ефективно справний бізнес. Старший Болтон пішов у відставку у 1757 році та помер у 1759 році.[9]

У Бултонса було три дочки на початку 1750-х, але всі померли в грудному віці.[10] Здоров'я Мері Бултон погіршилося, і вона померла в серпні 1759 року.[10] Невдовзі після смерті Бултон почав сватати Енн сестру померлої дружини. Шлюб із сестрою померлої дружини заборонявся церковним законодавством, хоча і дозволяється громадським законодавством. З усім тим, вони одружилися 25 червня 1760 року в церкві Св. Марії, Ротерхіт.[11] Ерік Діліб, який написав книгу про срібло Бултона з біографічним нарисом, припускає, що преподобного Джеймса Пенфолда, збіднілого курата[en], який давав шлюб, ймовірно, підкупили.[12] Пізніше Бултон порадив іншому чоловікові, який прагнув одружитися з сестрою покійної дружини: «Я раджу вам нічого не говорити про свої наміри, окрім як їхати швидко та затишно до Шотландії чи якогось незрозумілого куточка Лондона. Припустимо, Ваппингу і там отримати житло щоб зробити себе парафіянином. Коли сплине місяць і закон набере сили, живіть і будьте щасливі… Я рекомендую тишу, секретність та Шотландію».[13]

Проти союзу виступив брат Анни Люк, який побоювався, що Бултон контролюватиме (і, можливо, розтратить) значну частину статків Робінсонів. У 1764 році Люк Робінсон помер, а його маєток перейшов до його сестри Анни й, таким чином, перейшов під контроль Метью Бултона.[14]

У Бултона було двоє дітей, Метью Робінсон Бултон та Енн Бултон.[15] Меттью Робінсон в свою чергу мав шестеро дітей з двома дружинами. Його старший син Меттью Пірс Ватт Булттон, широко освічений, а також людина науки, здобув певну популярність посмертно за свій винахід важливого аеронавігаційного управління польотом — ейлерона. Як і батько, він також мав двох дружин і шестеро дітей.[16]

Примітки ред.

  1. а б в г д е Czech National Authority Database
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. Matthew Boulton was an Eighteenth Century industrial pioneer and manufacturer
  4. https://lunarsociety.org.uk/orignal-lunar-men/
  5. The London Gazette — 1794. — вип. 13621. — С. 113.
  6. а б в г д е Kindred Britain
  7. Uglow, 2002, с. 23.
  8. а б Uglow, 2002, с. 25.
  9. Uglow, 2002, с. 57.
  10. а б Uglow, 2002, с. 60.
  11. Uglow, 2002, с. 61–63.
  12. Delieb, 1971, с. 19.
  13. Uglow, 2002, с. 63.
  14. Uglow, 2002, с. 67.
  15. Uglow, 2002, с. 174.
  16. Barker, Stephen Daniel (ed.) Genealogy Data Page 3 (Family Pages) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], PeterBarker.plus.com website. Retrieved 30 April 2013.

Список літератури ред.

  • Uglow, Jenny (2002). The Lunar Men: Five Friends Whose Curiosity Changed the World. London: Faber & Faber. ISBN 978-0-374-19440-6. 
  • Delieb, Eric (1971). Matthew Boulton: Master Silversmith. November Books. 

Посилання ред.