Месомед (дав.-гр. Μεσομήδης; II століття) — давньогрецький ліричний поет часів Римської імперії.

Месомед
Народився II століття
Крит
Помер II століття
Олександрія Єгипецька
Країна Стародавній Рим
Діяльність поет
Знання мов давньогрецька і дорійський діалект
Magnum opus Hymn to the Musesd, Hymn to Nemesisd і Hymn to Heliosd
Суспільний стан Вільновідпущеник

Життєпис ред.

Народився на о. Крит. Про життя відомо замало. Був рабом, потім став вільновідпущенником імператора Адріана. Супроводжував останнього у різних подорожах. У 130 році перебував в Єгипті. Тут залишився працювати в Мусейоні. Відомо, що він залишався на своїй посаді в часи володарювання імператора Антоніна Пія.

Творчість ред.

З доробку Месомеда відомо про 15 віршів. Це гімни «До Сонця», «До Немезіди», «Звернення до Муз», «Природі», «До Ісіди». Також є автором панегірика Антиною, коханцю імператора Адріана. До найвдаліших належить твір, присвячений подорожі по Адріатиці, цікавим є вірш, в якому розповідається про губку, подарованої поетом своєї коханій.

Месомед використовував різноманітні ліричні метри, писав правильною мовою, в якій багато що нагадує давніх ліриків.

Джерела ред.

  • Egert Pöhlmann: Denkmäler altgriechischer Musik. Sammlung, Übertragung und Erläuterung aller Fragmente und Fälschungen. Carl, Nürnberg 1970. (нім.)