Мертвий Донець
Мертвий Донець — річка в Ростовській області, найдовший з рукавів дельти Дону. Мертвий Донець є протокою, що з'єднує річку Дон з північною частиною Таганрозької затоки.[2] Від його витоку починається дельта Дону, і він же є її північною межею. Довжина 36[3] км. Ширина 50-200 м[4], глибина до 4 м.[2]
| Мертвий Донець | |
|---|---|
 | |
| 47°16′06″ пн. ш. 39°13′17″ сх. д. / 47.268333333360772031° пн. ш. 39.22138888891677766° сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | Таганрозька затока |
| Країни: |
 Росія[1] |
| Регіон | Ростовська область |
| Довжина | 36 км |
| Притоки: | Donskoy Chulek Riverd, Mokry Chaltyrd, Sukhoy Chaltyrd і Кам'янобалківська культура[d] |
 | |
Течія ред.
Мертвий Донець відгалужується від річки Дон на території міста Ростова-на-Дону, нижче за течією від Західного (Гниловського) мосту й вище Кумженського гаю, розташованого між Доном й Мертвим Донцем. Спочатку тече на північний захід, на правому березі розташовані мікрорайони Ростова-на-Дону, колишні хутори станиці Гниловської Семерников (нині Первомайський, Ливенцівський, Каратаєво), на лівому березі рибоводні ставки. Нижче Каратаєвого приймає праву притоку — річку Сухий Чалтир. За 16 км своєї течії, нижче хутора Калініна приймає праву притоку — річку Мокрий Чалтир. Після впадіння Мокрого Чалтирю річка повертає на захід. Трохи вище станції Миртиново приймає ліву притоку — єрик Лютик, в гирлі якого розташовані залишки Лютицької фортеці. Нижче розташований історичний хутір Хапри. Він був заснований козаками Хоперського полку. У Недвиговки приймає праву притоку — Кам'яна балка, трохи нижче від річки відгалужується гирло Тернове, ще нижче, на правому березі розташовані руїни стародавнього міста Танаїс. Нижче Танаїсу, річка сполучена з гирлом Терновою протокою, утворюючи острів Терновий, пам'ятник природи. Біля села Синявського приймає праву й останню притоку — Донський Чулек. Мертвий Донець на всьому своєму плині протікає вздовж залізниці Ростов-на-Дону — Таганрог. Впадає в Таганрозьку затоку на південний схід від хутора Морський Чулек[2][5][6][7].
Річка тече територією М'ясниковського та Неклинівського районів, а також по території міського округу Ростова-на-Дону.[5]
Риба ред.
Мертвий Донець — шлях сезонної міграції риби цінних прохідних порід на нерест і назад у море. Тут проходять шемая, оселедець, осетер. лящ, сазан, рибець, судак що нерестяться частиною тут, частиною проходять вгору у Дон. Проте після будівництва Гниловського мосту через Дон екологічний стан найдовшого гирла Дону різко погіршився. Залишений будівельниками штучний мис створює перешкоду вільному плину води. Джерело Мертвого Дінця замулюється й вже перетворився в невелику протоку. Через зменшення проточності різко підвищився ризик отруєння води стічними водами підприємств, розташованих у Західній промзоні міста Ростова-на-Дону. ГПЗ-10, хімзавод та інші підприємства неодноразово піддавалися адміністративним покаранням. Однак масове отруєння риби трапляються з лякаючою регулярністю. Так, у 2002 році чотири рази, а в 2003 році двічі берега Дінця вкривала полегла від діяльності людини риба, раки залишали річку і вилазили на берег[8].
Раніше Мертвий Донець був рибною річкою. Унікальність Мертвого Дінця полягала в тому, що він об'єднує в собі водних мешканців Азовського моря й річки Дон, що знайшли тут сприятливі умови, як по складу кормової бази, так і за хімічним складом води. Навесні сюди на нерест заходили прохідні породи риб: шемая, рибець, тарань, пузанок, кефаль, сула та інші морські мешканці, багато з яких нерідко залишалися тут для літнього нагулу. З Дону сюди спрямовувалися донський лящ, сазан, короп, плотва, уклейка, щука, судаки, жерех, сом, окунь та інші річкові мешканці. Наділений багатою прибережній і водною рослинністю, а значить і багатий кормом, він незмінно привертав до себе як річкових та морських мешканців.[2]
Водний режим ред.
Мертвий Донець не має яскраво вираженої течії. Взимку замерзає, але не кожен рік (через м'який клімат)[2].
Походження назви ред.
На гирлі стояла давньогрецька колонія Танаїс. Після багаторазового розорення міста (остаточно знищене в V сторіччі по Р. Х.) й вбивства його мешканців рукав отримав свою назву (через розорене городище).[9]
Сточище[5] ред.
- Мертвий Донець
- Сухий Чалтир — (п)
- балка Калмицька — (л)
- Мокрий Чалтир — (п)
- балка Друга — (л)
- балка Перша — (л)
- балка Банта-Бур — (п)
- Хавали — (л)
- єрик Лютик — (п)
- балка Кам'яна — (п)
- Донський Чулек — (п)
- Сухий Чалтир — (п)
Поселення ред.
Над Мертвим Дінцем розташовані поселення:
- місто Ростов-на-Дону
- хутір Калінін
- хутір Хапри
- хутір Недвиговка
- село Синявське
Примітки ред.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в г д
- ↑ Рукав Мертвий Донець — дані державного водного реєстру [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ По данным карт Google
- ↑ а б в Карта Мясниковского району та сіл Чалтырь і Крим, 11 ВКЧ, Ростов-на-Дону, 2010 рік
- ↑ За даними карт Вікімапіі
- ↑ За даними Яндекс-Карт
- ↑ Самий Мертвий Донець[недоступне посилання з Октябрь 2018][недоступне посилання — Самый Мёртвый Донец історія]
- ↑ Саратов И.Е. . — № 1 (8).[неавторитетный источник?]