Мелех Роман Богданович
Роман Богданович Мелех (нар. 19 липня 1958, смт. Дашава Стрийського району Львівської обл.) — український спортивний діяч, спортивний публіцист. Співавтор книги «Історія львівського футболу» (Львів, 1999). Відмінник освіти України, заслужений тренер України. Викладач кафедри теорії фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного[1]. Голова ЛМГО «Футбольний клуб „Україна 1903“».
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Роман Богданович Мелех | |
| Народження | 19 липня 1958 (65 років) | |
| смт. Дашава, УРСР, СРСР | ||
| Громадянство |  Україна
| |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1993—1999 | «Україна»
|
|
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Життєпис ред.
Закінчив електроенергетичний факультет Львівського політехнічного інституту та юридичний факультет і аспірантуру Львівського університету ім. І. Франка.
З 1993 по 1999 рік працював головним тренером футзального клубу «Україна».
З 1994 по 1996 рік — начальник збірної України з футзалу[2].
Статті Романа Мелеха про футбол та історію футболу друкували у часописах «Український футбол», «Карпати», «За вільну Україну», «Високий Замок», «Львівська реклама», «Каменяр» і футбольних довідниках.
Пише на тему історії спортового товариства «Україна», очолює ЛМГО «Футбольний клуб „Україна 1903“».
Примітки ред.
- ↑ Курсантів зарахували до елітного козацького реєстру [Архівовано 4 червня 2012 у Wayback Machine.] («Високий Замок», 23.04.2012)
- ↑ МОСКВІН Микола. Роман МЕЛЕХ: Легіонери — пряма руйнація нашого футболу // Газета «Український футбол». — 2007. — Вип. 72 (1889) (1 серпня). — С. 7.
Література ред.
- В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)
- Мелех Роман Богданович [Архівовано 9 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 2003. — Вип. 10. — С. 327