Мекнес (араб. مكناس‎, бербер.: Meknas або Ameknas, фр. Meknès, ісп. Mequinez) — місто на півночі Марокко, розташоване на відстані 130 км від столиці Рабата та 60 км від Феса. Адміністративний центр регіону Мекнес-Тафілалет.

Мекнес
مكناس/ Meknes
Герб
герб
Загальний вигляд, 2001 р.
Загальний вигляд, 2001 р.
Загальний вигляд, 2001 р.
Основні дані
33°51′33″ пн. ш. 5°33′10″ зх. д. / 33.8593139° пн. ш. 5.5530083° зх. д. / 33.8593139; -5.5530083Координати: 33°51′33″ пн. ш. 5°33′10″ зх. д. / 33.8593139° пн. ш. 5.5530083° зх. д. / 33.8593139; -5.5530083
Країна Марокко
Адмінодиниця Мекнес[d]
Столиця для Мекнес-Тафілалет і Мекнес[d]
Площа 370 км²
Населення 985,000 (2010)
Висота НРМ 546 м
Міста-побратими Реймс, Алмати, Нім (2005)[1][2], Тулькарм (19 квітня 2017)[3], Сантарен (31 жовтня 1989)[4][5], Штральзунд (7 жовтня 2019)[6], Орлеан (жовтень 2020)[7], Сенон (19 квітня 2017)[3], Бург-ан-Бресс (4 жовтня 2018)[8], Болонья (2020)[9][10], Східний Єрусалим (29 січня 1990)[4]
Часовий пояс UTC+1 (Мекнес)
GeoNames 2542715
OSM r2561177  ·R
Поштові індекси 50000
Міська влада
Мер міста Abdellah Bouanoud
Мапа
Мапа


CMNS: Мекнес у Вікісховищі

Мекнес був столицею Марокко під час правління Мулая Ісмаїла (1672—1727), до того, як столицю було перенесено до Марракеша. Назву «Мекнес» місто отримало з назви Берберського племені, відомого в середньовічних північноафриканських джерелах як Мекнаса (берберською Імекнасен) .

Історія ред.

Найдавнішим поселенням, з якого виник Мекнес y 8 ст.н. е., була касба. У 9-му ст.н. е., після оселення на цьому місці Берберського племені під назвою мекнасів, місто почало розростатися навколо старого поселення й отримало сучасну назву[11].

В 9-му ст.н.е Альморавіди заклали в місті фортецю. Фортеця була зруйнована за спротив під час приходу до влади Альмохадів, але пізніше збудована знову в більшому розмірі, з мечетями та посиленими укріпленнями. Під час правління Маринідів на початку XIV ст.н. е. місто інтенсивно розбудовувалося — були зведені нові медресе, касби та мечеті. Період розквіту продовжився після приходу до влади Ваттасидів. Золота доба Мекнесу — столиця імперії під орудою Мулая Ісмаїла, правителя Султанату Марокко в 1672—1727. Під час його правління в старому місті було облаштовано велику в'язницю для християнських рабів, захоплених під час морських нападів, а також збудовано велику кількість садів, брам, мечетей (Мекнес називають «Містом ста мінаретів») та мур загальною довжиною 40 км

Головні туристичні принади ред.

Руїни стародавнього римського міста Волюбіліс (Валілі) (приблизно півгодини автомобілем від міста на північ)

Галерея ред.

Примітки ред.

Бібліографія ред.

  • Halm, H. Der Nahe und Mittlere Osten. Brill, 1996.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мекнес