Медічі

шляхетна родина

Медічі (італ. Medici) — олігархічна родина, представники якої з XV по XVIII століття неодноразово ставали правителями Флоренції. Серед представників Медічі є четверо пап римських — Лев X, Пій IV, Климент VII, Лев XI та декілька членів королівських сімей Франції.

Медічі
Герб
Країна  Флорентійське герцогство
Член у Compagnia de' Magid
Є власником Medici Bankd
Описано за адресою books.google.de/books?id=0AKM3OgXtPIC&pg=PA232&lpg#v=onepage&q&f=false
Зображений на Медічі: Повелителі Флоренції
CMNS: Медічі у Вікісховищі

Походження ред.

Походження імені точно невідоме, за однією з версій, один з родоначальників клану був лікарем (medico) при дворі Карла Великого. Першим Медічі, що перебрався до Флоренції був К'яріссімо.

Засновником династії вважається Джованні ді Біччі (1360—1429), який в 1421 році був обраний гонфалоньєром Флоренції. А сини Джованні, Козімо (1389—1464) та Лоренцо (1394—1440), були першими активними політичними діячами Флорентійської республіки. Створивши собі великий капітал комерційними операціями, Медічі з другої половини XIV століття беруть активну та діяльну участь у боротьбі народу (італ. popolo minuto) зі знаттю, яка утворилася злиттям дворянства з багатою буржуазією (італ. popolo grasso) та завжди стояли на боці народної партії.

Втім першими гонфалоньєрами Флорентійської республіки з цього роду були: Ардинго Медічі — у 1296 році, Гуччі Медічі — у 1299 році та Аверардо Медічі — у 1314 році. У 1360 році Бартоломео Медічі мав невдалу спробу змови проти знаті, на чолі якої стояли Альбіцці, а в 1378 році його брат Сальвестро, зайнявши найвищу посаду в республіці (гонфалоньєра), своєю протидією проти знаті викликав повстання черні (бунт чомпі, італ. Ciompi), яке було придушене Альбіцці. Сальвестро був вигнаний і вся фамілія Медічі була позбавлена права обіймати громадські посади протягом десяти років.

Галерея портретів Медічі ред.

Представники роду ред.

У масовій культурі ред.

За історією родини знято телесеріал: Медічі: Повелителі Флоренції.[1]

Див. також ред.

Література ред.

  • Andrieux. Les Médicis. Paris, Librairie Plon, 1958.
  • Antonetti, Pierre. Les Médicis. Paris, PUF, 1997.
  • Chastel, André. Art et humanisme à Florence au temps de Laurent le Magnifique. Paris, PUF, 1959.
  • DeRoover, Raymond. The Rise and Decline of the Medici Bank. New York, Norton Library, 1966.
  • Hale, John Rigby. Florence and the Medici. The Pattern of Control. Londres, Thames and Hudson, 1977.
  • Hibbert, Christopher. Rise and Fall of the Medici House. New York, Morrow, 1975. ISBN 0-688-00339-7.
  • Lucas-Dubreton, Jean. La vie quotidienne à Florence au temps des Médicis. Paris, Hachette, 1958.
  • Martines, Lauro « Le sang d'avril — Florence et le complot contre les Médicis » — Albin Michel — Histoire — Paris — 2006
  • Miles J. Unger, Magnifico: The Brilliant Life and Violent Times of Lorenzo de Medici, (Simon and Schuster 2008) is a vividly colorful new biography of this true «renaissance man», the uncrowned ruler of Florence during its golden age

Примітки ред.

  1. Medici. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 17 березня 2020.