Матильда Алоїза Кралик фон Мейрсвальден (нім. Mathilde Aloisia Kralik von Meyrswalden, 3 грудня 1857(18571203), Лінц, Верхня Австрія — 8 березня 1944, Відень) — австрійська композиторка пізнього романтичного періоду.[1]

Матильда Кралик
Mathilde Kralik
Зображення
1923
1923
Основна інформація
Дата народження 3 грудня 1857(1857-12-03)
Місце народження Лінц, Верхня Австрія
Дата смерті 8 березня 1944(1944-03-08) (86 років)
Місце смерті Відень
Громадянство Австрія Австрія
Національність австрійка
Професія композиторка
Інструменти фортепіано
Жанри опера
www.kralikklassik.de

Життєпис ред.

Матильда Кралик була дочкою богемського скляного промисловця Вільгельма Кралика фон Мейрсвальдена[de] (1807—1877). Після смерті його першої дружини Анни Марії Пінгак (1814—1850) він 28 травня 1851 року одружився з Луїзою Лобмайр (1832—1905). Матильда була четвертою з п'яти дітей від другого шлюбу. Її братом був Ріхард Кралик фон Мейрсвальден[de], філософ поет, історик та адміністратор мистецтв. Її батько, який отримав шляхо́тський титул від імператора Франца Йосифа, був любителем скрипки, мама грала на піаніно. Діти з дитинства, брали участь у сімейному музикуванні.

У 1870 році сім'я переїхала до Відня, де Матильда приватно навчалася у найкращих музичних педагогів Юліуса Епштайна[de] (фортепіано) та Антона Брукнера (контрапункт). У 1876—1879 роках вона навчалася у класі Франца Кренна у Віденській консерваторії, яку закінчила з відзнакою. У цей час Матильда стала членкинею музичного гуртка, до якого входив також Густав Малер.[2]

Не дивлячись на те, що Матильда жила в часи художнього шовінізму і всеосяжного панування чоловіків, їй вдалося завоювати репутацію піаністки та композиторки з особливими здібностями. Вона була дуже близька зі своїм старшим братом Ріхардом[de] — поетом, філософом та істориком культури. Дуже популярними в той час були її інструментальні твори та її пісні, складені в основному на вірші брата. Музичні та літературні салони брата та сестри регулярно притягали міську інтелігенцію та художню еліту. Навіть горезвісно прискіпливий віденський критик Едуард Ганслік визнав, що Матильда є «… справжнім, оригінальним талантом, який … має великі перспективи для майбутнього».

Матильда Кралик компонувала у різних жанрах, однак найвідомішими є її невеликі твори для фортепіано та камерна музика, а також хорові твори. З більших творів відомою була її казкова опера «Квітка і біла квітка» (Blume und Weiβblume), але її глибоко романтичний стиль вийшов з моди у ХХ столітті.

Концертна діяльність Матильди Кралик головним чином припадає на рубіж століть. 19 квітня 1894 та 1895 року у залі Йоганнеса Брамса Віденської філармонії відбулися музично-декламаційні жіночі вечори, на яких виконувалися її інструментальні та вокальні твори. 12 січня 1900 року у Золотій залі філармонії на головному в її кар'єрі духовному концерті прозвучав твір «Хрещення Христове» для солістів, хору та оркестру, що базується на вірші папи Льва XIII, а також «Різдвяна кантата» для чотирьох солістів, хору та оркестру.[1]

Матильда Кралик була почесною головою Віденської жіночої хорової організації, членкинею Віденського товариства Баха, діячкою Австрійського союзу композиторів та Товариства письменників та художників Відня.[3]

Творчість ред.

Пісні з інструментальним супроводом
  • Осіннє почуття, текст Дж. В. Гете, 1892
  • Фантазія мі-мінор (голос, фортепіано, скрипка), текст Курт Еріх Роттер, 1928
Пісні з фортепіано
  • Єктенія Лорето, слова брата Ріхарда, 1898
  • Розарій, слова брата Ріхарда, 1898
  • Любовний міст, балада, слова брата Ріхарда, 1896
  • Імператриця Зіта, текст Генріха Рітера Турзанського 1918
  • Віват Австріє, текст Йозефа фон Айгендорфа, 1908
  • Драгунська пісня, текст Теодор Ленсторф, 1914
Опери
  • «Квітка і біла квітка», казкова опера на три дії. Текст брата Ріхарда, на основі книги Флоса Бланкенфлоса. Вистави 13 жовтня 1910 року в муніципальному театрі Гаґена / Вестфалія, а 29 жовтня 1912 року в Бельсько-Бяла в Сілезії.
  • «Під липовим деревом», одноактова лірична опера. Текст брата Ріхарда. Опера не була невиконаною.
  • «Святий Грааль», музика на три дії до драматичної поезії брата Ріхарда. Прем'єра 1912 року
Ораторії
Оркестрові роботи
  • Святкова увертюра, соль-мажор, січень 1897
  • Святкова увертюра Карла Великого у Відні, черевнь 1906
  • Концерт для скрипки, ре мінор (перша частина 1937 року, друга — грудень 1936)
Сольні твори для фортепіано
  • Раунд у січні, 1882
  • Фортепіанна соната, фа мінор (1-а частина, квазі-рапсодія) 1895
  • Прелюдія, Пасакалія і Фугато
  • Полонез
  • Марш на честь Шуберта, 1928
Вокальна музика (а капела)
  • Дух любові, 1903
  • Наближається весна
  • Пані Соловей, 1931
Камерна музика
  • Соната для скрипки та фортепіано, 1878
  • Тріо для фортепіано, скрипки та віолончелі, 1880
  • Фантазія для фортепіано та віолончелі, 1929
  • Сонет для кларнета, фагота та Валторни, 1912
  • Німецькі танці з східних провінцій для двох кларнетів, віолончелі та альта, 1943

Примітки ред.

Посилання ред.