Вікіпедія

Масіх Алінеджад

Масуме «Масіх» Алінеджад-Гомі (перс. مسیح علی‌نژاد‎, нар. 11 вересня 1976) — іранська журналістка, авторка та політична діячка. В даний час Алінеджад працює ведучою / продюсеркою перської служби VOA, кореспондента «Радіо Фарда», часта співробітниця телебачення «Маното» та редакторка журналу IranWire.[2][3][4][5][6][7][8]

Масіх Алінеджад
Народилася 11 вересня 1976(1976-09-11) (47 років)
Qomi Kolad, Esbu Kola Rural Districtd, Центральний (бахш, шагрестан Баболь), Баболь (шагрестан), Мазендеран, Іран
Країна  США
 Велика Британія
 Іран
Місце проживання Бруклін
Діяльність журналістка, блогерка, письменниця
Alma mater Oxford Brookes Universityd
Знання мов перська, англійська і Мазандеранська
Заклад Агентство США з глобальних медіа[1]
Роки активності 2001 — тепер. час
IMDb ID 6515661

Алінеджад відома своєю критикою до іранської влади. Зараз вона живе в еміграції в Нью-Йорку і здобула кілька нагород, включаючи премію з прав людини з Женевського саміту з прав людини Watch ООН 2015 року, премію Оміда за журналістику від Фонду Мехді Шемсара та нагороду AIB Media Excellence «настійно рекомендується».[9][10][11]

Примітки ред.

  1. ↑ https://govtribe.com/vendors/masih-alinejad-7dek1
  2. ↑ Masih Alinejad. New Internationalist (англ.). 1 листопада 2007. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 11 лютого 2020.
  3. ↑ Zakaria, Rafia (3 липня 2018). The Woman Whose Hair Frightens Iran. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  4. ↑ Secretary Pompeo's Meeting With Iranian Women's Rights Activist Masih Alinejad. web.archive.org. 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  5. ↑ Radio Farda and Radio Free Afghanistan Honored By AIB. RFE/RL (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 11 лютого 2020.
  6. ↑ Moaveni, Azadeh. How the Trump Administration Is Exploiting Iran’s Burgeoning Feminist Movement. The New Yorker (англ.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 11 лютого 2020.
  7. ↑ Alinejad, Masih (6 жовтня 2019). Opinion | My Brother Ali Is Iran's Latest Hostage. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 11 лютого 2020.
  8. ↑ Masih Alinejad: Female politicians must challenge compulsory hijab. UN Watch (амер.). 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
  9. ↑ Pompeo Tells Iranian Rights Activist Of U.S. Support. RFE/RL (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  10. ↑ Masih Alinejad Calls on Swedish Politicians To Join anti compu... (укр.), архів оригіналу за 12 листопада 2020, процитовано 11 лютого 2020
  11. ↑ Family of prominent Iranian women's rights activist detained. www.amnesty.org (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 11 лютого 2020.
  Це незавершена стаття про журналістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про особу Ірану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Масіх_Алінеджад&oldid=37545899