Марія Челеста Кростароза

Блаженна Джулія Кростароза (31 жовтня 1696, Неаполь — 14 вересня 1755, Фоджа) — італійська римо-католицька черниця, яка при підтримці св. Альфонса Лігуор заснувала Згромадження Найсвятішого Ізбавителя. Вона розповідала, що в її житті було багато видінь, що призвело до заснування Ордену Найсвятішого Ізбавителя, для якого вона власноруч написала устав. Вона прийняла чернече ім'я Марія Челеста коли складала чернечі обіти.

Марія Челеста Кростароза
Народилася 31 жовтня 1696(1696-10-31)[1][2]
Неаполь, Неаполітанське королівство
Померла 14 вересня 1755(1755-09-14)[1][2] (58 років)
Фоджа, Апулія, Італія
У лику блаженний

3 червня 2013 року Папа Римський Франциск підписав декрет про героїчність чеснот Марії Челести. Чудо за її заступництвом, необхідне для беатифікації, було підтверджено у 2015 році. Це проклало шлях для її беатифікації. Вона відбулася 18 червня 2016 року в Фоджа, в якому кардинал Анджело Амато головував від імені папи.

Життя ред.

Джулія Кростароза народилася 31 жовтня 1696 року в Неаполі з Хресним ім'ям Джулія Марчелла Кростароза. Кростароза була занурена у духовне життя і співпрацювала з отцем Бартоломео Какаче, який став її духовним керівником.

В 1716 році вона супроводжувала свою старшу сестру Урсулу, яка їхала в Марильяно щоб стати монахинею. Коли вони дісталися до монастиря то настоятелька прийняла їх надзвичайно радісно і ввічливо. Коли настоятелька спитала Джулію чи не хотіла б вона також залишитися в монастирі то Джулія відповіла, що вона охоче почне монаше життя і так, разом з своєю сестрою вона залишилась там. У той час вона зустріла отця Томаса Фалькоя , який після смерті отця Какаче, став її духовним керівником.

Вона перебувала в монастирі менше десяти років і переїхала в 1724 році з разом з сестрою, щоб вступити в монастир в Скалі, заснований отцем Фалькоя. Її перше записане видіння Ісуса Христа було 25 квітня 1725 року, коли вона ще була в новіціяті, в якому вона вперше побачила, що скоро постане нова конгрегація, яку вона має заснувати. Кростароза записала устав і показала його керівнику монастиря, тобто о. Фалькоя. Він показав новий устав ряду теологів, які схвалили його і сказали, що він може бути прийнятий в монастирі Скала за умови, що спільнота прийме його. Однак настоятелька була проти, а генеральний настоятель Фалької заборонив будь-яку зміну управління і звільнив о. Фалькою від усіх зв'язків з монастирем.

У жовтні 1730 року о. Фалькоя був призначений єпископом Кастелламаре і мав право, за умови схвалення єпископа Скали, діяти стосовно монастиря так як він вважав найкращим. Альфонс Лігуорі, друг Фалькоя, отримав дозвіл від єпископа Скали на зміну уставу. В 1731 році монастир одноголосно прийняв новий устав разом з габітом з червоного і синього, традиційних кольорів власного одягу Господа.

Кростароза залишила Скала у 1733 році та поїхала до Ночера-Інферіоре. Саме у Фоджі ,19 березня 1738 року, вона заснувала згромадження Згромадження Найсвятішого Ізбавителя. Вона служила як настоятелька ордену два десятиліття. ЇЇ поважали Альфонс Лігуорі та майбутній святий Герард Маеля. Джулія Кростароза померла у Фоджа 14 вересня 1755 року.

Праці ред.

Її духовний досвід міститься в її численних працях — біограція, різні повчання [Архівовано 8 липня 2020 у Wayback Machine.], комментарі до Святого письма, теми для розважання і т. д.

Також збереглися цінні документи які вона зберігала протягом свого життя.

Беатифікація ред.

Процес беатифікації розпочався у Фоджа 11 серпня 1901 року. Папа Франциск затвердив висновки Конгрегації в справах святих і проголосив її Слугою Божою 3 червня 2013 року за її героїчні чесноти.

Чудо, за її заступництвом було досліджено на місцевому рівні і було затверджено 6 грудня 2013 року. Папа підтвердив це чудо 14 грудня 2015 року.

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б GCatholic.org — 1997.

Посилання ред.