Маркіян Камиш
Маркіян Камиш — український письменник.
Біографія ред.
Народився в 1988 у Києві, в сім‘ї ліквідатора[1]. Чотири роки вивчав історію в КНУ імені Шевченка. Понад десять років досліджував Чорнобильську зону як сталкер[2][3]. Учасник Мовного Майдану[4] і Революції Гідності з перших днів[5]. Не покинув Київ[6][7] після російського вторгнення і три місяці висвітлював події для європейської преси[8][9]. В червні 2022 добровольцем пішов у ЗСУ[10][11][12]. Десантник. Учасник боїв за Бахмут[13].
«Оформляндія» ред.
Результатом нелегальних досліджень Чорнобильської зони став дебютний роман «Оформляндія». Поряд з Ієном Мак'юеном, Маргарет Етвуд, Жозе Сарамагу і Еленою Ферранте, роман Камиша в десятці книжок, які «найкраще передають дух часу» за версією la Repubblica[14]. В 2023 – серед найкращих книг року від редакції британської The Telegraph.[15]
|
Чудово. | 
|
— The Guardian | ||
|
|
Його книга розповідає казку, вдумливо і яскраво. |
|
— The New York Times | ||
|
|
Якби Хантер Томпсон написав «Путівник покинутою планетою», він би звучав десь як «Оформляндія», але діапазон Камиша ширший, його сприйняття та мова більш нюансовані. |
|
— The Harvard Review | ||
|
|
Екзистенційний путівник і експеримент із гонзо-психогеографії викликає очевидні порівніння з Хантером Томпсоном... заворожує. |
|
— Telegraph | ||
|
|
Приголомшлива книга. |
|
— Le Nouvel Observateur | ||
|
|
Блискучий текст між інтимною історією, пікантною прогулянкою та палючим документом про постчорнобиль. Хворобливий та чарівний світ, нагадуючий фільми Тіма Бертона і Джима Джармуша, в яких Маркіян Камиш грає бодлерівського волоцюгу. |
|
— Les Inrocks | ||
|
|
Чудово написано. |
|
— Le Point | ||
|
|
Завдяки стилю, врівноваженому між мовним екстазом відчайдушної мандрівки, між руйнацією реліктів історичної трагедії та жорстоким і сентиментальним мінімалізмом страхітливої реальності Камиш пише твір, здатний потрясти нас перед лицем людського болю і болю природи. |
|
— Corriere della Sera | ||
|
|
Чесно кажучи, це те, чого я зазвичай уникаю. Але він підкорив мене своїм переконливим стилем, своєю пристратю та цілеспрямованістю, а також свободою, з якою він веде свій шлях в нікуди. Якщо це нігілізм, а давай те на чистоту, це нігілізм, то напривабливіший, підбадьорливий. |
|
— The Times | ||
|
|
Панк-рок паломництво до Чорнобиля. |
|
— The Wall Street Journal | ||
|
|
Камиш, сильний характер. |
|
— la Repubblica | ||
|
|
Фантастична розповідь про реальність катастрофи… З хворобливим захопленням Камиш силою тягне нас територією смерті… |
|
— L’Humanité (France) | ||
|
|
Захоплива поема про «втрачену» молодь, що живе за колючим дротом. |
|
— 20 Minutes (Франція) | ||
|
|
Те, що він пропонує, не хворобливий апокаліптичний туризм, але акт любові, знищення еґо, містичне занурення в застиглий світ, що постає перед нами у беззахисній і гострій красі. |
|
— il Manifesto | ||
|
|
Похмуро захоплюючі ідеї... незабутнє читання. |
|
— Irish Independent | ||
|
|
Зворушлива… сувора метафора пострадянської порочності… З точністю фіксує дивне поєднання краси та похмурості зони. Захоплююче дослідження «найекзотичного місця на землі». |
|
— Publishers Weekly | ||
|
|
З часів «Під вулканом» Малькольма Лаурі я не був так сильно захоплений настільки поетичним поривом до безумства... приголомшливий, оригінальний голос, настільки ж ліричний, як і нервовий. |
|
— Alan Weisman | ||
|
|
Внутрішній, графічний звіт антиутопії. |
|
— Kirkus Reviews | ||
|
|
Книга Оформляндія Маркіяна Камиша — це однозначно подвійне відкриття для будь-якого читача! Перше відкриття — це сам автор з його яскравим і дуже динамічним оповіданням, а інше — зміст книги, який відкриє вам абсолютно невідому реальність — життя в Чорнобильській зоні за колючим дротом, життя, описане тими, хто зробив цю зону своїм таємним і незаконним майданчиком. Маркіян Камиш — один з них, тому книга також є чесним досвідом з перших рук! |
|
— Андрій Курков | ||
|
|
Нове дихання і новий, ні на кого не схожий голос в українській літературі. |
|
— Мирослав Слабошпицький | ||
|
|
Поява цієї книги є для мене знаменною. |
|
— Тамара Гундорова | ||
|
|
«Оформляндія» Маркіяна Камиша втілює в собі одні з основних цінностей творчості: унікальний життєвий досвід і неповторний авторський голос. Мандрівник, який роками досліджує покинуту — чи звільнену — землю, її потаємні стежки і болота, зотлілу цивілізацію, її природу, що буяє соками і отрутою, досліджує самотність і катастрофу, знаходячи серед уламків жаринки надії. В точці перетину, в центральній частині сузір'я, зароджується жива, пульсуюча література. |
|
— Софія Андрухович | ||
|
|
«Оформляндія» вийшла живою, цікавою, без банальних порівнянь, присмачена гострим слівцем (завжди доречно) і в'їдливо-саркастичними авторськими коментарями |
|
— Андрій Любка | ||
|
|
Є максима: письменник має писати про те, що добре знає. Навряд чи знайдеться хоч півдесятка людей, які знали б Зону з її неформального боку так добре, як Маркіян. |
|
— Артем Чапай | ||
|
|
Маркіян Камиш створив одну з найцікавіших дебютних книжок цього року. |
|
— Іван Рябчій | ||
|
|
Можливо, найсильніший і вже точно найцікавіший дебют цього року. |
|
— Ганна Улюра | ||
«Оформляндія. Чормет. Ряска» ред.
У 2021 вийшло друге видання книги під назвою «Оформляндія. Чормет. Ряска», куди окрім роману увійшли повість «Чормет» і оповідь «Ряска» в авторській редакції. Ці твори отримали Премію імені Олеся Ульяненка і «Гранослов» відповідно. Автор називає це видання квінтесенцією чорнобильських паломництв у серце пітьми.[16]
Роман «Хазяїн» ред.
Написаний українською у 2018-2021 роках. Виданий спершу французькою у січні 2023 — це роман про Україну "нульових" і "десятих": допандемійну, до вторгнення. Екзистенційна драма про екологію і корупцію. Портрет епохи та українського повсякдення на тлі автентики глухого Полісся і неонового кіберпанку київських "спальників". Історія про абсолютного невдаху. Дослідження ностальгії та травми. Того, як вони призводять до хибних рішень, аутсайдерства і поразок.[13]
Сприйняття у Франції ред.
Провідні французькі медіа нарікають роман поліською Одіссеєю і притчею про спустошення.[17][18]
|
|
Роман про життя і смерть в лісах-болотах півночі України. Яскравий текст. |
|
— le Monde | ||
|
|
Майстерний роман, високо оцінений франкомовною пресою. |
|
— Tribune de Genève | ||
|
|
Необхідне екопослання, написане в дусі поетичного реалізму. |
|
— FRANCE CULTURE | ||
|
|
Подорож оповідача повертається в «Серце Пітьми»... |
|
— L'Obs | ||
|
|
Захоплюючий роман, в якому таємниче середовище та зворушливі й жахливі пошуки тримають до останньої сторінки. |
|
— PAGE DES LIBRAIRES | ||
Публікації ред.
- Рецензія на «Оформляндію» в The Guardian
- Рецензія в The Times
- Інтерв'ю для польської «Культури»
- Укрінформ [Архівовано 19 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Рецензія в Harvard Review
- Бі-Бі-Сі: «Воскресання Прип'яті» [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Колонка для газети «День» [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Про Майдан [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Рецензія в Telegraph
- Німецька хвиля (DW Ukrainian) [Архівовано 19 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Бі-Бі-Сі: «Чому я ходжу в Чорнобильську Зону: розповідь нелегала» [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю для Громадського радіо
- Інтерв'ю на «Платформа»; [Архівовано 4 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Розмова на «Радіо Свобода» [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю для «Громадського» [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Про новий саркофаг для видання «Українська правда» [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю для видання Delo.ua [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Про мейнстрим та андерграунд у Чорнобильській зоні [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Про похід в Зону з французькими журналістами
- Про місце та важливість нового погляду на Чорнобиль [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Рубці та іржа: чорнобильський кастинг Слабошпицького [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю з Мирославом Слабошпицьким про фільм «Люксембург» для Української правди [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю для газети «День» [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Markiyan Kamysh. www.facebook.com (укр.). Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Marianne (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2018.
- ↑ Markiyan Kamysh. www.facebook.com (укр.). Процитовано 15 вересня 2019.
- ↑ Log In or Sign Up to View. www.facebook.com (англ.). Процитовано 19 серпня 2021.
- ↑ Светлая память: украинцы вспоминают, как начинался Майдан. www.theinsider.ua. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ Markiyan Kamysh (28.02.2022). Бігав сьогодні по місту здати кров і записатися в тероборону. Facebook (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ Markiyan Kamysh. Facebook (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ Jérôme Bouchaud. www.facebook.com (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ Keller Editore (1.05.2022). ... Per un po' ho esitato, paralizzato dalla paura. Facebook (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.
- ↑ Markiyan Kamysh (9.7.2022). Пішов добровольцем в ЗСУ. Facebook (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ Markiyan Kamysh. Facebook (укр.). 6.11.2022. Процитовано 7 січня 2023.
- ↑ а б Маркіян Камиш: «Наша реальність сильніша за будь-які метафори». Culture.pl (укр.). Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ I libri più belli dell'anno ve li consiglia Robinson. Repubblica.it (італ.). 28 грудня 2019. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
- ↑ Telegraph bookshop. books.telegraph.co.uk. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Маркіян Камиш, письменник. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ Kamysh, Markiyan. Le Maître de Markiyan Kamysh — Editions Arthaud. www.arthaud.fr (фр.). Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ « Le Maître », de Markiyan Kamysh : dans le cœur rongé de la Polésie. Le Monde.fr (фр.). 3 березня 2023. Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 21 жовтня 2023.