Маражо[1] (порт. Ilha de Marajó) — найбільший річковий острів планети (хоча на північному сході омивається Атлантичним океаном) й найбільший острів Бразилії[2]. Розміщений у дельті річки Амазонка в штаті Пара.

Маражо
порт. Ilha de Marajó
Острів Маражо, пляж

Карта
Розташування острова Маражо
Розташування острова Маражо
Розташування острова Маражо
Географія
0°59′00″ пд. ш. 49°35′00″ зх. д. / 0.98333° пд. ш. 49.58333° зх. д. / -0.98333; -49.58333Координати: 0°59′00″ пд. ш. 49°35′00″ зх. д. / 0.98333° пд. ш. 49.58333° зх. д. / -0.98333; -49.58333
Континент Південна Америка
Місцерозташування Південна Америка
річка Амазонка
Акваторія Амазонка
Група островів дельта Амазонки
Площа 40 100  км² (35-те місце)
Довжина 297  км
Ширина 204  км
Найвища точка 40 м
Країна
Бразилія Бразилія
Регіон штат Пара
Район мезорегіон Маражо
Населення 533 397 осіб (2015)
Маражо. Карта розташування: Бразилія
Маражо
Маражо
Маражо (Бразилія)
Пара
Маражо
Маражо
Маражо (Пара (штат)|Пара)
Мапа

CMNS: Маражо у Вікісховищі

Географія ред.

Площа острова 40 100 км², що робить його 35 островом у світі за площею. Рельєф острова низовинний. Хоча його північно-східна берегова лінія омивається Атлантичним океаном (що часто ставить під сумнів його лідерство серед найбільших річкових островів планети), потік води з Амазонки настільки великий, що море біля її гирла абсолютно прісне на значній відстані від берега.

Острів лежить у субекваторіальному кліматичному поясі майже безпосередньо на екваторі.[3]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[4]. В літні місяці вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період ненабагато прохолодніший за літній[4]. У літньо-осінній період з морів та океанів можуть надходити тропічні циклони. У віддалених від моря частинах острова взимку може бути сухіший сезон[4].

У центрі острова велике озеро Арарі, рівень води в якому дуже залежить від пори року.

З рослинності на острові превалює саванна формація. На узбережжі заболочені мангрові ліси (помаранчевий).

Історія ред.

Острів Маражо відомий археологічною культурою Маражоара, яка існувала на ньому у 600—1300 роках.

Цікавий факт: під час епідемії грипу 1918—1919 років, відомої як «іспанка», Маражо був єдиною значною населеною територією, де не було зареєстровано жодного випадку хвороби.

Населення ред.

Населення острова у 2015 році становило 533 397 осіб, найбільше місто Бревіс — 99 080 осіб (2016). Велике місто Белен розташоване на південь від острова, через південну протоку Амазонки (відому як річка Пара).

Господарство ред.

На острові розвинене сільське господарство з численними плантаціями та тваринницькими комплексами — фазендами. Головною свійською твариною на острові виступає інтродукований водяний буйвіл (Bubalus bubalis), поголів'я якого перевищує кількість людського населення острова.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Атлас світу, 2005.
  2. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  3. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  4. а б в ФГАМ, 1964, с. 20.

Література ред.

Посилання ред.