Вікіпедія

Мангер Владислав Миколайович

український політик

Владислав Миколайович Мангер (нар. 27 квітня 1970, Київ) — український політичний діяч, голова Херсонської обласної ради (2016—2020). Кандидат економічних наук (2011). Засуджений до 10 років позбавлення волі за замовлення вбивства Катерини Гандзюк[1].

Мангер Владислав Миколайович
рос. Владислав Николаевич Мангер
Ім'я при народженні рос. Владислав Николаевич Мангер
Народився 27 квітня 1970(1970-04-27) (53 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність Українці
Діяльність політик
Alma mater ТНУ
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Знання мов російська

Життєпис ред.

У вересні 1985 — липні 1989 — студент Херсонського морехідного училища імені лейтенанта Шмідта. У листопаді — грудні 1989 — моторист 1-го класу Чорноморського морського пароплавства.

У грудні 1989 — жовтні 1991 — служба в армії СРСР. У листопаді 1991 — серпні 1994 — механік Чорноморського морського пароплавства.

У вересні 1994 — листопаді 1998 р. — комерційний директор ТОВ фірма «Альянс» у місті Херсоні. У грудні 1998 — вересні 1999 р. — директор ПТПП «Віендта» в місті Херсоні. У жовтні 1999 — липні 2001 р. — виконавчий директор ПФ «Матіас». У липні 2001 — листопаді 2003 р. — начальник дільниці № 3 ХФ ВАТ «Херсоннафтопродукт». У грудні 2003 року — заступник директора, а у грудні 2003 — жовтні 2006 р. — директор ТОВ «А. В.».

У 2004 році закінчив заочно Закарпатський державний університет, облік і аудит, спеціаліст з обліку і аудиту.

У листопаді 2006 року — начальник відділу інформатизації процесів оподаткування Державної податкової інспекції у Сімферополі; начальник відділу супроводження інформаційних систем податкового блоку управління інформатизації процесів оподаткування Державної податкової інспекції АР Крим. У листопаді 2006 — травні 2007 р. — 1-й заступник начальника Державної податкової інспекції у Керчі в АР Крим.

У червні 2007 — вересні 2010 р. — начальник Державної податкової інспекції у місті Херсоні. Одночасно, у 2007 — 2012 р. — президент Херсонської обласної організації федерації боксу України. У вересні 2010 — квітні 2011 р. — заступник начальника Державної податкової інспекції у місті Херсоні.

У 2011 році закінчив Таврійський національний університет імені Вернадського, фінанси, магістр з фінансів та, одночасно, закінчив Закарпатський державний університет, магістратура з правознавства, юрист. Захистив кандидатську дисертацію.

З 2012 року — віцепрезидент федерації боксу України.

У квітні — вересні 2012 р. — 1-й заступник начальника Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області. У жовтні 2012 — вересні 2013 р. — директор Державного підприємства «Водексплуатація» Державного агентства водних ресурсів України. У листопаді 2013 року — начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області.

У листопаді 2013 — серпні 2015 р. — начальник Державної інспекції сільського господарства в Одеській області.

У 2014 році балотувався у народні депутати України по округу №182, але за результатами виборів зайняв четверте місце з результатом 9,33%. [2]

У 2015 році закінчив заочно ДВНЗ «Херсонський аграрний університет», агрономія, вчений агроном.

У вересні 2015 — вересні 2016 року — директор ТОВ «Екозерно».

З 27 вересня 2016 по 4 грудня 2020 року — голова Херсонської обласної ради[3][4].

Справа Катерини Гандзюк ред.

2019 ред.

7 лютого 2019 журналісти проєкту «Схеми: корупція в деталях» оприлюднили докази зв'язку Мангера з Левіним, що є головним обвинуваченим у справі про вбивство Катерини Гандзюк. 8 лютого бюро Херсонської облорганізації ВО «Батьківщина» виключило Мангера з партії та рекомендувало йому піти у відставку з посади голови Херсонської обласної ради[5].

11 лютого 2019 голові Херсонської обл ради Мангеру оголосили підозру в організації убивства активістки Гандзюк[6]. Підозра висунута у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 (організатор злочину), п.4, п.6, п.11, п.12 ч.2 ст.115 (умисне вбивство) КК України.

4 березня 2019 р. Шевченківський райсуд Києва (суддя М. Головчак) відмовився задовольнити клопотання прокурора В. Каліти й ухвалив відмовити в продовженні строку дії покладених на Владислава Мангера зобов'язань.[7] 16 липня 2019 року слідство було зупинено.[8]

2020 ред.

12 червня 2020 року Печерський районний суд Києва схвалив примусовий привід Мангера до суду для обрання йому запобіжного заходу[9]. Його планували взяти під варту за тиск на свідків[10]. 16 червня Мангера забрали з лікарні у Херсоні, щоб він узяв участь на суді в Києві[11].

В районі 7 ранку 16 червня на виконання суду співробітники СБУ затримали Мангера. 19 червня суд заарештував його до 28 липня без права на внесення застави. Це рішення винесла Суддя Печерського Києва Тетяна Ільєва[12].

14 липня суд продовжив тримання Мангера під вартою до 11 вересня[13]. 28 липня до суду було направлено обвинувачувальний акт щодо Мангера і Олексія Левіна[14].

2021 ред.

5 липня 2021 року адвокат Мангера заявив, що Верховний суд постановив визнати його справу «політичною»[15], розглянувши позов адвокатів. Але після дослідження цих даних ініціативою «Хто замовив Катю Гандзюк?», виявилося, що інформація була недійсною, адже у постанові Верховного суду від 2 липня не згадувалося про «політичну справу»[16][17].

2022 ред.

21 жовтня 2022 року дніпровський районний суд Києва ще на два місяці залишив під вартою Владислава Мангера та Олексія Левіна, обвинувачуваних у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк. Про це повідомив кореспондент Суспільного[18].

2023 ред.

Суд першої інстанції засудив замовника вбивства Катерини Гандзюк Владислава Мангера до 10 років позбавлення волі.

Його спільник Левін отримав теж 10 років.

Родина ред.

Дружина — Мангер Ірина. Син — Мангер Іван та донька — Мангер Анастасія.

Посилання ред.

  1. ↑ Суд оголосив вирок у справі про вбивство Гандзюк: Мангер і Левін отримали по 10 років. www.ukrinform.ua. Процитовано 26 червня 2023.
  2. ↑ https://grivna.ua/arch/grna/grna-2014/grna-2014-43 | Кандидати в депутати Верховної Рады по мажоритарних округах
  3. ↑ Сторінка голови обласної ради - Херсонська обласна рада. web.archive.org. 24 березня 2017. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 5 липня 2021.
  4. ↑ Владислав Мангер в автобиографии «забыл» указать, что работал помощником сепаратиста Журавко — Мост - Новости. most.ks.ua. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 5 липня 2021.
  5. ↑ Розслідування вбивства Гандзюк: «Батьківщина» виключила зі своїх лав голову Херсонської облради Мангера. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  6. ↑ Голові Херсонскої обласної ради Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації убивства активістки Катерини Гандзюк. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  7. ↑ Дело Гандзюк. Суд отказался продлить меру пресечения для Мангера (російська) . Лига-нет. 04.03.2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 05.03.2019.
  8. ↑ Генпрокуратура зупинила досудове розслідування фігурантів справи Гандзюк Мангера та Левіна. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  9. ↑ Вбивство Гандзюк: суд схвалив примусовий привід фігуранта справи Мангера. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  10. ↑ Мангера примусово доставлять до суду у справі Гандзюк. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  11. ↑ Справа Гандзюк: Мангера забрали з лікарні у Херсоні та везуть на суд до Києва. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  12. ↑ Вбивство Гандзюк: суд заарештував Мангера без права застави. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  13. ↑ Справа Гандзюк: Мангер залишиться під вартою до 11 вересня. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  14. ↑ Справа Гандзюк: в суд направили обвинувальний акт щодо Мангера і Левіна. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  15. ↑ Верховний суд визнав справу Мангера політичною, - адвокат. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  16. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 6 липня 2021.
  17. ↑ Верховний суд не визнавав "справу Мангера" політичною, - активісти. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
  18. ↑ Справа Гандзюк: суд залишив Мангера і Левіна під вартою на 2 місяці. www.suspilne.media. Процитовано 21 жовтня 2022.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мангер_Владислав_Миколайович&oldid=41796318