Вікіпедія

Малу Драєр

(Перенаправлено з Малу Дреєр)

Марі-Луїзе Анна «Малу» Драєр[7] (нім. Malu Dreyer; 6 лютого 1961(19610206), Нойштадт) — німецька політична діячка (СДП), з 16 січня 2013 року — прем'єр-міністр землі Рейнланд-Пфальц. З 18 травня 2016 року вона очолює перший червоно-жовто-зелений урядовий кабінет у країні (альянс СДП, ВДП і Зелених, відомий як «світлофорна коаліція»). Раніше вона очолювала червоно-зелену коаліцію. Драєр є також головою Комісії з питань телерадіомовлення земель і головою ради директорів 2-го Каналу Німецького Телебачення — ZDF.

Малу Драєр
нім. Malu Dreyer[1]
Прізвисько Malu
Народилася 6 лютого 1961(1961-02-06)[2][3][…] (63 роки)
Нойштадт, Рейнланд-Пфальц, ФРН[2][3][5]
Країна  Німеччина[6]
Місце проживання Трір[1]
Діяльність політична діячка, юристка, суддя
Alma mater Майнцький університет[1] і Claremont High Schoold
Знання мов німецька
Посада прем'єр-міністр Рейнланд-Пфальцуd[3][1]
Партія Соціал-демократична партія Німеччини[3][1][5]
Конфесія католицька церква[1][5]
Нагороди
Сайт malu-dreyer.com
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Драєр.
Малу Драєр, 2019

З 1 листопада 2016 року по 31 жовтня 2017 року вона обіймала посаду президента Бундесрату.

Раніше, ще з березня 2002 року, вона належала до земельного уряду Рейнланд-Пфальц, обіймаючи посаду міністерки з соціальних питань, праці та сім'ї.

Після відставки Андреи Налес вона тимчасово очолювала СДП з червня 2019 року по грудень 2019 року, поки не були обрані нові голови. З грудня 2017 року по грудень 2019 року вона була заступницею голови федерації своєї партії.

Життєпис ред.

Походження, навчання і професійна кар'єра (1961—2002) ред.

Драєр народилася другою дитиною у сім'ї виховательки й директора школи[8]. Після навчання за кордоном у Клермонті, штат Каліфорнія у 1977 році[9] та закінчення абітури у 1980 році у гімназії імені Кете Кольвіц в Нойштадт-ан-дер-Вайнштрассе вона почала вивчати англістику і католицьку теологію в Університеті Майнца ім. Йоганна Гутенберга. Наступного року вона перейшла на факультет правознавства. У 1987 році вона склала перший, а через три роки другий державний іспит.

З 1989 року Драєр працювала в Університеті Майнца науковою співробітницею Ганса-Йоахіма Плуґа. У 1991 році вона була призначена суддею на пробний період і отримала контракт на службу на посаду прокурора в місті Бад-Кройцнах[9].

політична діячка СДП з 1994 року ред.

Драєр є членкинею СДП з 1994 року. З 1995 по 1997 роки вона була на посаді мера міста Бад-Кройцнах. З 1997 року вона очолювала відділ із соціальних питань, молоді й житла столиці федеральної землі Рейнланд-Пфальц — Майнц.

Міністр уряду Рейнланд-Пфальц (2002—2013) ред.

15 березня 2002 року тодішній прем'єр-міністр Курт Бек призначив її у свій кабінет наступницею Флоріана Герстера. Драєр була міністеркою праці, соціальних питань, охорони здоров'я і демографії землі Рейнланд-Пфальц до січня 2013 року. В державному парламенті Рейнланд-Пфальц її сильно критикувала опозиція в ході так званої «афери-Родальбен». У листопаді 2003 року була зарізана на смерть вихователька молодіжного виховного закладу в південно-західному місті Пфальц двома ув'язненими 16 й 17 років. Опозиція звинуватила міністерку соціальних справ у нехтуванні планування і реалізації проєкту «розміщення у виховному закладі замість попереднього ув'язнення» та вимагала її відставки у 2004 році.[10]

З 2005 по 2013 рік Драєр була головою СДП Трір. На земельних виборах 26 березня 2006 року, які були надзвичайно успішними для СДП, Драєр висувала свою кандидатуру на окрузі Трір як наступниця президента ландтаґу Крістофа Ґрімма; серед іншого вона змагалася проти голови земельної партії ХДС і головного кандидата Крістофа Бера, який пішов у відставку з усіх партійних повноважень після виборів. На земельних виборах 2011 року вона знову отримала прямий мандат в окрузі Трір, набравши 40,6 %перших голосів. На земельних виборах 2016 року їй вдалося збільшити кількість перших голосів до 49,6 % і, таким чином, знову виграти у виборчому окрузі.

Прем'єр-міністр Рейнланд-Пфальц (2013 рік по сьогодні) ред.

 
Малу Драєр на конференції федеральної партії СДП разом з її попередником Куртом Беком, 2015 рік
 
Малу Драєр складає присягу на посаду прем'єрміністерки 18 травня 2016 року в ландтазі; ліворуч президент ландтаґу Гендрік Герінґ

Після того, як 28 вересня 2012 року Курт Бек оголосив про свою відставку з посади прем'єр-міністра Рейнланд-Пфальц з початку 2013 року[11][12], 16 січня 2013 року Драєр була обрана ландтаґом на посаду глави уряду, набравши 60 із 100 голосів. Вона стала першою жінкою, яка управляє землею Рейнланд-Пфальц. На момент її обрання у Німеччині було ще троє прем'єрміністерок (Ганнелоре Крафт, Аннеґрет Крамп-Карренбауер і Крістіне Ліберкнехт)[13]. Дреєр також перейняла від Курта Бека посаду голови Комісії радіомовлення земель[14].

На земельних виборах 13 березня 2016 року вона вперше висунула свою кандидатуру як головна кандидатка від СДП. Таким чином, партія змогла досягти кінцевого результату, набравши 36,2 % голосів. Як зазначали деякі попередні опитування, СДП досить відставала від ХДС на більшості виборчих дільниць за останні два роки до виборів. ЗМІ відзначали, що СДП змогла досягнути значних показників завдяки великій популярності Малу Драєр.

На противагу цьому ХДС зазнала провалу з кінцевим результатом у 31,8 % голосів, який був найнижчим в історії партії. Лідерка депутатської групи ХДС Юлія Клекнер вдруге зазнала поразки як головна кандидатка ХДС на земельних виборах у Рейнланд-Пфальц.

18 травня 2016 року Драєр була переобрана прем'єр-міністеркою коаліції СДП-ВДП-Зелених, набравши 52 голоси[15]. 8 червня 2016 року Драєр оголосила, що через подвійне навантаження вона складе свій мандат у ландтазі 1 серпня 2016 року[16].

14 жовтня 2016 року вона була обраною наступницею Станіслава Тілліха на посаду голови Бундесрату. Вона була на цій посаді з 1 листопада 2016 року по 1 листопада 2017 року.

30 червня 2017 року Драєр було обрано головою Ради директорів ZDF.

На конференції партії СДП 7 грудня 2017 року Драєр було обрано однією із федеральних президентів партії.

Кабінети ред.

  • Кабінет Бека III (березень 2002 — травень 2006): міністр праці, соціальних питань, сім'ї та охорони здоров'я
  • Кабінет Бека IV (травень 2006 — травень 2011): міністр праці, соціальних питань, охорони здоров'я, сім'ї та жінок
  • Кабінет Бека V (травень 2011 — січень 2013): міністр з соціальних питань, праці, охорони здоров'я та демографії
  • Кабінет Драєр I (січень 2013 — травень 2016): прем'єр-міністр
  • Кабінет Драєр II (18 травня 2016 — травень 2021 року): прем'єр-міністр
  • Кабінет Драєр III (з травня 2021)

Особисте життя ред.

 
Малу Драєр, re: publica 2019

Малу Драєр заміжня за Клаусом Єнсеном, який з липня 2004 року обіймав посаду державного секретаря землі Рейнланд-Пфальц, а з 2007 по 2015 роки — мера Тріра[17]. Сповідниця-католичка живе зі своїм чоловіком в районі Шамматдорф[18] неподалік бенедиктинського абатства святого Маттея у Трірі. У листопаді 2016 року Центральний комітет німецьких католиків обрав Малу Драєр однією із 45 членів[19].

У 1995 році у Драєр був діагностований розсіяний склероз,[20][21] саме тому їй доводиться використовувати інвалідний візок на більші відстані. Крім того, вона є покровителькою TAG Trier — проєкту для людей із розсіяним склерозом.

Відзнаки ред.

  • 2015: Німецька премія за догляд
  • 2018: Премія миру ім. Генріха Альберца[22]
  • 2019: Премія ім. Августа Бебеля Фонду Августа Бебеля[23]

Праці ред.

  • Майбутнє — мій друг: як досягнути людської і чесної політики, Малу Драєр і Гайо Шумахер. Бастей Люббе (Quadriga), Кельн 2015, ISBN 978-3-86995-083-9.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #133927288 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г Ministerpräsidenten von Rheinland-Pfalz — Staatskanzlei Rheinland-Pfalz.
  4. ↑ FemBio database
  5. ↑ а б в https://www.bundesrat.de/SharedDocs/personen/DE/laender/rp/dreyer-malu.html
  6. ↑ http://eblog.mercedes-benz-passion.com/2013/10/50-years-to-the-day-the-mercedes-benz-truck-plant-in-worth-celebrates-a-milestone/
  7. ↑ Glücksmomente jenseits des Stress. volksfreund.de. Процитовано 3 жовтня 2012.
  8. ↑ Malu Dreyer – Eine starke Frau wird Landesmutter. rhein-zeitung.de. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012.
  9. ↑ а б Lebenslauf der Ministerpräsidentin [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.] auf der Website der Landesregierung, mit PDF-Anhang Lebenslauf Malu Dreyer [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Thomas Struk: CDU fordert Rücktritt der Sozialministerin. General-Anzeiger (Bonn) vom 2. Juni 2005, S. 5
  11. ↑ Beck zieht den letzten Trumpf. [Архівовано 27 березня 2020 у Wayback Machine.] In: Stuttgarter Zeitung, abgerufen am 28. September 2012
  12. ↑ Dreyer plant als Ministerpräsidentin über 2016 hinaus[недоступне посилання], swr.de, abgerufen am 1. Oktober 2012
  13. ↑ Wechsel an der Regierungsspitze in Rheinland-Pfalz, Dreyer zur neuen Ministerpräsidentin gewählt [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.], swr.de, abgerufen am 16. Januar 2013
  14. ↑ Verband Privater Rundfunk und Telemedien e. V. vom 1. Februar 2013: Vorsitz der Rundfunkkommission der Länder bleibt bei Rheinland-Pfalz [Архівовано 5 грудня 2017 у Wayback Machine.], abgerufen am 25. Juni 2013
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 27 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Beck erster Gratulant. volksfreund.de. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 3 жовтня 2012.
  18. ↑ Im Trierer Schammatdorf lebt das Miteinander — Malu Dreyer mittendrin [Архівовано 3 грудня 2015 у Wayback Machine.], In: rhein-zeitung.de, abgerufen am 19. Oktober 2014.
  19. ↑ zdk.de: ZdK wählt Einzelpersönlichkeiten [Архівовано 27 березня 2020 у Wayback Machine.], abgerufen am 24. Februar 2017.
  20. ↑ Malu Dreyer: Kandidatin der Herzen. faz.net. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 3 жовтня 2012.
  21. ↑ Glauben und Wissen 11/2013, Seite 74–79, Interview mit Malu Dreyer
  22. ↑ Dreyer bekommt Friedenspreis der Arbeiterwohlfahrt. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 27 березня 2020.
  23. ↑ SPD Rheinland-Pfalz Aktuelle Meldung: Malu Dreyer erhält August-Bebel-Preis [Архівовано 28 вересня 2019 у Wayback Machine.], abgerufen am 28. September 2019
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малу_Драєр&oldid=39183627