Малашівці (Тернопільський район)

село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області

Ма́лашівці — село в Україні, у Тернопільській міській громадіі Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на півночі району. Центр Малашовецької сільської ради (до 2018), якій було підпорядковане село Іванківці. Від 2018 року ввійшло у склад Тернопільської міської громади.

село Малашівці
Свято-Троїцька церква
Свято-Троїцька церква
Свято-Троїцька церква
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Тернопільська міська громада
Основні дані
Засноване 1529
Населення 295
Територія 1.380 км²
Густота населення 213.77 осіб/км²
Поштовий індекс 47251
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°40′35″ пн. ш. 25°29′49″ сх. д. / 49.67639° пн. ш. 25.49694° сх. д. / 49.67639; 25.49694Координати: 49°40′35″ пн. ш. 25°29′49″ сх. д. / 49.67639° пн. ш. 25.49694° сх. д. / 49.67639; 25.49694
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
30 км
Найближча залізнична станція Великикий Глибочок
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5
Карта
Малашівці. Карта розташування: Україна
Малашівці
Малашівці
Малашівці. Карта розташування: Тернопільська область
Малашівці
Малашівці
Мапа
Мапа

CMNS: Малашівці у Вікісховищі

Населення — 295 осіб (2001).

Історія ред.

Поблизу Малашівців виявлено археологічні пам'ятки середнього, пізнього палеоліту, ранньої залізної доби, вельбарської, черняхівської та давньоруської культур. Черняхівське поселення в урочищі Ставки, на лівому березі ріки Серет, на відстані 0,5 кілометри від неї, відкрите в 1968 році І.Геретою. Зібрано уламки посуду, кістяне двобічне шило, римські монети.[1]

Перша писемна згадка — 1529 року.

У 1672 році проживало 11 родин.

Через Малашівці пролягав Кучманський шлях.

З 1 серпня 1934 року у складі Янківці (гміна)

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Відродження», кооператива, молочарня.

В селі є церква.

Пам'ятки ред.

  • церква Пресвятої Трійці (1904, мурована; освятив Андрей Шептицький), на ній встановлено пам'ятну таблицю із написом: «На честь 100-річчя храму 2004».
  • пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 року,
  • насипана символічна могила Борцям за волю України (1991),
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).

Соціальна сфера ред.

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека.

Малашовецьке сміттєзвалище ред.

Біля села розташоване сміттєзвалище, на яке вивозять сміття із Тернополя. Воно функціонує із 1977 року.[2]

Економіка ред.

  • ТОВ "УКРПРОПЛАСТ"[3], виробник пластикових виробів.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • Лучанко Григорій Андрійович — український галицький військовик, педагог, громадський діяч, 31 жовтня 1918 (інші дані — у ніч на 1 листопада 1918 р.[4]) керував взяттям під контроль тернопільського залізничного вузла,[5] був у складі охорони Софійського майдану під час проголошення Акту Злуки ЗУНР та УНР; вчителював у селі[6]
  • український економіст, громадський діяч Андрунців Михайло Васильович.

Примітки ред.

  1. admin. Археологія та стародавня історія Зборівського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
  2. Малашівці – «міна уповільненої дії» для Тернополя? [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.], Ліга, 24.11.2016
  3. ТОВ"УКРПРОПЛАСТ" [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.], Опендатабот
  4. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір»,1995. — 368 с., іл. — C. 37. — ISBN 5-7707-7867-9
  5. 31 жовтня. Цей день в історії Тернопілля. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
  6. П. Гуцал. Лучанко Григорій Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 393. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література ред.

Посилання ред.