Малаккська протока
Малаккська протока (малай. Selat Melaka) — протока між півостровом Малакка та островом Суматра; сполучає Андаманське море з Південнокитайським морем через Сінгапурську протоку
- Довжина 957 км;
- Найменша ширина 15 км;
- Глибина 12 м.
| Малаккська протока | |
|---|---|
| Розташування | |
| Координати | 1°26′ пн. ш. 102°53′ сх. д. / 1.433° пн. ш. 102.883° сх. д.Координати: 1°26′ пн. ш. 102°53′ сх. д. / 1.433° пн. ш. 102.883° сх. д. |
| Прибережні країни |  Малайзія,  Індонезія,  Сінгапур
|
| Море | Андаманське море, Південнокитайське море |
| Розміри | |
| Середня глибина | 12 м |
| Макс. глибина | 113 м |
| Довжина | 957 км |
| Ширина | 15—40 км |
 | |
| Мапа | |
| |
Клімат ред.
Акваторія протоки розташована в екваторіальному кліматичному поясі[1]. Увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат жаркий і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози[2].
Економічне значення протоки ред.
У стратегічному та економічному плані Малаккська протока, разом із Суецьким і Панамським каналами, — один із найважливіших морських шляхів. Це провідний шлях, що з'єднує Індійський океан із Тихим, протокою здійснюється зв'язок між трьома найбільш населеними країнами світу — Індією, Індонезією та Китаєм. На рік через протоку проходить близько 50 тис. кораблів, які обслуговують, за різними оцінками, від однієї п'ятої до однієї четвертої усього морського товарообігу. У 2003, цим шляхом була здійснена четверта частина морських нафтоперевезень, що становить приблизно 11 мільйонів барелів на день. І, у зв'язку з постійно зростаючими потребами в нафті Китаю, Південної Кореї та Японії, ця цифра постійно зростає.
У районі каналу Філліпс поблизу узбережжя Сінгапура, вздовж 805 км, ширина фарватеру становить лише 2,5 км — це найвужче місце на маршрутах транспортування нафти у світі. Піратство стало найбільшою проблемою для протоки в останні роки. Кількість піратських нападів зросла з 25 в 1994 році до 221 у 2000-му. У 2003 році на Малаккську протоку прийшлося близько третини всіх піратських нападів у світі.
На початку 2004 року кількість нападів піратів у протоці знову різко зросла, що змусило уряди Малайзії, Індонезії та Сінгапуру організувати з липня 2004 року постійне патрулювання всієї протоки збройними силами цих країн.
Фахівці побоюються терактів — якщо комусь вдасться затопити в наймілкішому місці протоки (25 метрів) досить велике судно, це паралізує всю транспортну артерію і матиме колосальний руйнівний ефект для всієї світової торгівлі.
Ще однією небезпекою для морського шляху через протоку є задимлення в результаті щорічних лісових пожеж на острові Суматра. Видимість у такі періоди знижується до 200 метрів, що може призводити до затримок суден і навіть до катастроф. Дим також сприяє прихованню дій піратів і терористів.
Протока також використовується поромами, що зв'язують Малайзію та Сінгапур з сусідньою Індонезією.
Пропозиції по розвантаженню протоки ред.
Уряд Таїланду неодноразово виступав з пропозиціями щодо зниження навантаження на протоку. Пропонувалося, зокрема, побудувати канал через перешийок Кра, що дозволило б скоротити шлях з Африки та Азії в Тихий океан приблизно на 1000 кілометрів. Це також дало б можливість відокремити від решти території країни райони, що населяють сепаратистські налаштовані мусульмани (Паттані). Фінансові витрати і можливий екологічний збиток, проте, настільки високі, що навряд чи можна в найближчому майбутньому очікувати здійснення цих планів, попри те, що, як стало відомо «Вошингтон таймс», Китай висловив згоду фінансувати будівництво. Існує й пропозиція прокласти через перешийок нафтопровід для перевалки нафти з танкера на танкер. Прибічники цього плану стверджують, що це дозволить знизити вартість транспортування нафти в Азію приблизно на 0,50 $ за барель. М'янма також запропонувала побудувати такий трубопровід по своїй території. Існує також проєкт трубопроводу Близький Схід — Сіньцзян, будівництво якого почалося в жовтні 2004 року.
Альтернативою Малаккській протоці повинен стати і ще один морський маршрут, для організації якого планується побудувати сухопутний нафтопровід і два нафтопереробних заводи в Малайзії. Трубопровід довжиною 320 км з'єднає малайзійські штати Кедах і Келантан на півночі країни. Близькосхідна сира нафта доставлятиметься в Кедах, переробляти на місцевих НПЗ, а потім транспортуватися по трубопроводу в Келантан. Тут нафта завантажуватиметься на танкери і направлятиметься в Південнокитайське море, оминаючи Малаккську протоку і Сінгапур. Будівництво нафтопроводу розпочалось в серпні 2007 року.
Біологія ред.
Акваторія протоки утворює окремий морський екорегіон Малаккської протоки центральної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони[4].
Примітки ред.
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Посилання ред.
- World oil transit chokepoints
- BBC News report on the increased security in the Straits [Архівовано 13 березня 2007 у Wayback Machine.]
- «Going for the jugular» Report on the potential terrorist threat to the Straits. From the Economist, requires subscription, in the print edition June 10, 2004 [Архівовано 22 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- China builds up strategic sea lanes [Архівовано 15 травня 2007 у Wayback Machine.]
- A report from the International Maritime Organisation on the implementation of a Straits «Marine Electronic Highway» — a series of technological measures to ensure safe and efficient use of the busy waters
- Malacca, Singapore, and Indonesia [Архівовано 4 травня 2016 у Wayback Machine.] (1978) by Michael Leifer
- The Malacca Straits Research and Development Centre homepage
- Al-Jazeera: Malacca Strait nations plan air patrol
- Waterway To the World The Strategic Importance of the Straits of Malacca
- The Strategic Importance of the Straits of Malacca for World Trade and Regional Development