Максимир (район Загреба)
Максимир (хорв. Maksimir хорватська вимова: [mǎksimiːr]) — район міста Загреба, у якому знаходяться однойменний парк, за яким район отримав свою назву, і стадіон «Максимир» (відомий за виступами ФК «Динамо»).
| Максимир хорв. Maksimir |
|
|---|---|
| — Міський район Загреба — | |
.svg) |
|
| Країна | 
|
| Місто | Загреб |
| Район | Максимир |
| Уряд | |
| - Голова міського району | Станко Гачич (хорв. Stanko Gačić) |
| Площа | |
| - Повна | 14,35 км² |
| Населення (2011) [1] | |
| - Усього | 48 902 |
| - Густота | 3407,8/км² |
| Поштовий індекс | 10000 |
 | |
Відомими частинами району є Лашчина, Ребар, Обой, Буковац, Верхній Буковац, а також колишнє село Ремете, на території якого знаходиться церква успіння Пресвятої Діви Марії з монастирем, збудовані католицьким чернечим орденом Паулінів. У самій церкві зберігається прекрасна статуя Божої Матері Реметської, що робить її одним з найбільш значимих Маріанських храмів в Хорватії.
Згідно з даними 2011 року, у межах району Максимир, територіально розділеного на 11 місцевих самоуправ, мешкає 48 902 особи.
Район займає північно-східну частину центрального міського простору і межує з Нижнім Містом і Верхнім містом (Медвешчак) на заході, районом Подслєме на півночі, Верхньою і Нижньою Дубравою на сході і Пешченицею-Житняк на півдні. Південна, переважно низовинна частина Максимиру, що простяглася від Звонимирової вулиці на південному заході до Нової Бранімірової вулиці і залізничних шляхів на південному сході, сильно урбанізована і помережана дорогами, які з'єднують північно-східні міські і приміські райони з центром міста. Відносно широка і досі незабудована низовина, яка простягається від схилів Медведниці зі східного боку Максимирського лісу до Радніце, відкриває прекрасний вид на Медведницю з самого її підніжжя і дозволяє потокам свіжого гірського повітря проникати в густонаселені рівнинні частини міста. У північній частині району простягаються передгір'я Медведграда, на яких забудовані території переплітаються із залишками колись непроглядних лісів.
20 жовтня 1991 року у південній частині Максимирського лісу біля меморіалу Mogila пройшли перші збори Сотні хорватських митців[2].
Мікрорайони Максиміру ред.
- Буковац (хорв. Bukovac)
- «Динко Шимунович» (хорв. «Dinko Šimunović»)
- Добрий дол (хорв. Dobri dol)
- Дотрщина (хорв. Dotrščina)
- «Евген Кватерник» (хорв. «Eugen Kvaternik»)
- Козяк (хорв. Kozjak)
- Максимир (хорв. Maksimir)
- Максимирська населя (хорв. Maksimirska naselja)
- Машичева (хорв. Mašićeva)
- Ремете (хорв. Remete)
- Ружмаринка (хорв. Ružmarinka)
Примітки ред.
- ↑ Population by Age and Sex, by Districts of City of Zagreb, 2011 Census (англ.)
- ↑ Hrvatsko slovo, Iz dana u dan — četvrtak, 20. listopada — Hrvatski umjetnici u ratu, str. 2, 28. listopada 2001. (HINA/HS)
Посилання ред.
- Офіційний сайт парку Максимир [Архівовано 28 серпня 2012 у Wayback Machine.] (хор.) (англ.)
- Місто Загреб — район Максимир [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] (хор.) (англ.)