Макаров Павло Капітонович

	Павло Макаров; (Павло Макар)
Особисті дані
Повне ім'я	Павло Капітонович Макаров
Народження	26 січня 1919
Смерть	1963
	Франція або Канада
Зріст	173 см
Вага	70 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макаров.

Павло Капітонович Макаров (Павло Макар) (нар. 26 січня 1919 — пом. 1963, Франція або Канада) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.

Життєпис ред.

Розпочав виступати за «Динамо» (Ростов-на-Дону) у весняній першості СРСР у групі «В», осіннє першість та 1937 роки разом з командою провів у групі «Б». У 1938 році зіграв 22 матчі, забив чотири м'ячі в чемпіонаті СРСР. У 1939 році в групі «Б» у 21 матчі забив 8 м'ячів. У 1940 році в складі «Динамо» (Харків) у групі «Б» зіграв 9 ігор, забив 4 м'ячі. В анульованому чемпіонаті 1941 року зіграв 8 матчів, відзначився трьома голами за «Спартак» (Ленінград).

Брав участь у боях Німецько-радянської війни. У серпні 1942 року політрук 2-ї стрілецької роти 1013-о стрілецького полку 285-ї стрілецької дивізії політрук П. К. Макаров був поранений. Згодом потрапив в полон. Добровільно почав співпрацювати з німцями. Служив у каральному загоні СД, який розташовувався у Васильковичах під Оредежем Ленінградської області, де був начальником в'язниці^[1]^[2]. Наприкінці війни служив в команді «цейт Норд» розвідувального органу німців «Цепелін». Займався допитами військовополонених, де також проявив свої старання й досвід карателя.

Після закінчення війни залишився на Заході. Під прізвищем Макар виступав за різні футбольні клуби. У 1945—1948 роках грав за австрійські і німецькі команди «Україна» Зальцбург, «Україна» Ульм, «Штутгартер Кікерс», «Фенікс» (Карлсруе), «Беркут» Ульм, «Ульм 1846», «Чорногора» Аугсбург («Штутгартер», «Фенікс» та «Ульм 1846» виступали в Оберлізі «Південь»). У сезоні 1948/49 років був у складі нижчолігового англійського клубу «Челмсфорд Сіті». Потім грав за французькі клуби «Олімпік» (Нім) (1948—1951) (у 1949 році отримав французьке громадянство), «Гренобль» (1951—1953), «Монтаржі» (1955—1956), «Віслі» / «Велі» (1957—1958, також головний тренер команди в 1957—1961). У 1954—1955 роках виступав за канадський клуб «Тризуб» (Торонто).

В результаті розслідувань, проведених підрозділами КДБ СРСР, які займаються пошуком зрадників, карателів, фашистських пособників і зрадників Батьківщини, був звинувачений у скоєнні військових злочинів в роки Німецько-радянської війни.

Помер в 1963 році за одними даними у Франції, за іншими даними — в Канаді.

Примітки ред.

↑ К. В. Голубков. Все верили, что война ненадолго…. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 26 травня 2019.
↑ Лукосяк Ю. П. «История петербургского футбола. Кто есть кто в петербургском футболе». — СПб.: Союз художников, 2011. — 280 с. ил., ISBN 978-5-8128-0111-3, с. 151

Посилання ред.

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль гравця [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
Профіль гравця [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
Профіль гравця^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} на сайті «Український футбол»
Профіль гравця [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru
Профіль гравця [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайті kickersarchiv.de

[1] К. В. Голубков. Все верили, что война ненадолго…. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 26 травня 2019.

[2] Лукосяк Ю. П. «История петербургского футбола. Кто есть кто в петербургском футболе». — СПб.: Союз художников, 2011. — 280 с. ил., ISBN 978-5-8128-0111-3, с. 151

[1]

[2]