Макаревич Марія Флоріанівна
Марі́я Флоріа́нівна Макаре́вич (21 листопада (4 грудня) 1906, с. Мошни Черкаського повіту Київської губернії, нині Черкаського району Черкаської області — 24 лютого 1989, Київ) — українська науковиця-ботанік, доктор біологічних наук (1964).
| Марія Флоріанівна Макаревич | |
|---|---|
| Народилася |
4 грудня 1906 Мошни, Черкаський повіт, Російська імперія |
| Померла |
24 лютого 1989 (82 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 УНР Українська Держава СРСР |
| Діяльність | ботанік, доктор біологічних наук (1964) |
| Галузь | Геоботаніка і ліхенологія |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук (1964) |
| Науковий керівник | Окснер Альфред Миколайович |
| Знання мов | українська |
| Заклад | Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України |
| Батько | земський лікар Флоріан Феліксович Макаревич |
| У шлюбі з | Олександр Вікторович Топачевський(1897—1975) — український та радянський альголог, ботанік і гідробіолог. академік |
| Діти (2) |
Вадим Олександрович Топачевський (1930—2004) — професор, академік НАН України Андрій Олександрович Топачевський (н. 1939) — письменник і кінодраматург |
Біографія ред.
Народилась 4 грудня 1906 року в селі Мошни Черкаського району Черкаської області. Батько — земський лікар Флоріан Феліксович Макаревич, мати — дочка купця, Марія Тичинін. У 1921 році закінчила трудову школу в місті Черкаси, в 1925 — агропрофшколу, в 1926 році вступила до Київського інституту народної освіти.
В 1932 році розпочала працювати в Українському науково-дослідному інституті торфової промисловості. В 1934 році стала співробітницею науково-дослідного інституту агроґрунтознавства та хімізації сільського господарства.
Макаревич М. Ф. з 1936 року п'ятдесят років працювала в лабораторії ліхенології Інституту ботаніки Академії Наук України спочатку лаборантом, а потім науковим співробітником з 1938 року була аспірантом під керівництвом Альфреда Миколайовича Окснера, спеціалізувалася з області ліхенології. Марія Флоріанівна Макаревич брала участь в написанні монографії А. Н. Окснера «Флора лишайників України».
З 1940 року розпочинає численні експедиційні виїзди в Українські Карпати, де вивчає особливості поширення лишайників. Під час війни родина змушена переїхати з Києва до Черкас. Після вимушеної перерви в 1944 році продовжувала вивчення ліхенофлори в Карпатах.
У 1946 році захистила дисертацію «Лишайники Східних Карпат» на здобуття наукового ступеня кандидатки біологічних наук. У 1964 році захистила дисертацію «Аналіз ліхенофлори Українських Карпат» стала доктором біологічних наук і перейшла на посаду старшої наукової співробітниці у відділі спорових рослин.
Померла в Києві 24 лютого 1989 року. Похована на Байковому кладовищі разом із чоловіком.
Родина ред.
Чоловік — Олександр Вікторович Топачевський (1897—1975) — альголог, ботанік і гідробіолог, академік.
Син — Вадим Олександрович Топачевський (1930—2004) — професор, академік НАН України.
Син — Андрій Олександрович Топачевський (нар. 1939) — письменник і кінодраматург.
Науковий доробок ред.
В 1937 році опублікувала в співавторстві з Підоплічком О. П. першу наукову статтю «Про водяну рослинність деяких річок України» У науковому доробку М. Ф. Макаревич є понад 70 праць, присвячених ліхенофлорі різних регіонів колишнього Радянського Союзу (наприклад, Біловезької Пущі в Білорусі, районів російського Далекого Сходу тощо), однак основну увагу протягом своєї наукової діяльності вона приділяла вивченню ліхенофлори Карпат — одного з найцікавіших гірських масивів Європи. М. Ф. Макаревич описано 13 таксонів (6 видів, 7 різновидів та форм) та запропоновано 32 комбінації нових назв лишайників (8 видових та 24 внутрішньовидових таксонів).
Незважаючи на те, що серед дослідників лишайників Українських Карпат були такі широко відомі ліхенологи, як Ф. Гажлінський, І. Суза, О. Сатала, М. Сервіт, Й. Надворнік, М. Ф. Макаревич внесла важливі доповнення до ліхенофлори даного гірського району. В цілому, список лишайників Українських Карпат був доведений М. Ф. Макаревич до 860 видів, з яких 138 наведено вперше.
Наукові роботи ред.
- М. Ф. Макаревич. Роди Pertusaria, Lecanora, Ochrolechia, Lecania, Haematomma, Candelariella // Визначник лишайників СРСР / відп. ред. І. І. Абрамов. — Л.: Наука, 1971. — Т. 1. Петрузаріевие, Леканоровие, Пармеліевие. — С. 7-68, 72-146, 242—281. — 412 с.
- М. Ф. Макаревич. Роди Acrocordia, Arthopyrenia, Leptorhaphis, Microthelia, Anthracothecium, Melanotheca, Dermatina, Lithographa, Melaspilea, Opegrapha, Graphis, Enterographa, Chiodecton, Dirina, Lecanactis, Arthonia, Arthothelium, Byssoloma // Визначник лишайників СРСР / відп. ред. І. І. Абрамов. — Л.: Наука, 1977. — Т. 4. Веррукаріевие — Пілокарповие. — С. 152—160, 166—174, 188—195, 198—203, 210—218, 223—273, 275—278, 280—288, 290—328. — 344 с.
Вшанування пам'яті ред.
На честь Марії Макаревич названо вид Lichenodiplisiella makarevichiae.
Див. також ред.
Джерела ред.
- С. Я. Кондратюк Основа епохи розквіту географічного аналізу ліхенофлор (До 100-річчя від дня народження Марії Флоріанівни Макаревич) // Український ботанічний журнал. — 2007. — Т. 64, № 1. — С. 155—157.
- С. Я. Кондратюк. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Наша історія. www.botany.kiev.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 20 грудня 2017.