Мадридський метрополітен
Мадридський метрополітен (ісп. Metro de Madrid) — система ліній метрополітену і легкого метро в столиці Іспанії Мадриді та деяких містах-супутниках (Арганда-дель-Рей, Хетафе, Алькоркон, Леганес, Мостолес). Відкритий 17 жовтня 1919 року. Має один з найшвидших темпів розвитку у світі, зараз займає 6-е місце за довжиною ліній у світі та 2-е в Європі (після лондонського). У 2022 році метрополітен перевіз 571,6 млн пасажирів.[1]
| Мадридський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
| ісп. Metro de Madrid | |||
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна |
 Іспанія | ||
| Місто | Мадрид | ||
| Дата відкриття | 17 жовтня 1919 року | ||
| Річний пасажиропотік | 571,66 млн (2022)[1] | ||
| Сайт | Metro de Madrid (ісп.) | ||
| Підприємницькі дані | |||
| Власник | Consorcio Regional de Transportes de Madridd | ||
| Оператор | Metro de Madrid S.A.d, Metros Ligeros de Madrid, S.A.d, Metro Ligero Oested і TFMd | ||
| Працівники | 7219[2] | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 16 | ||
| Кількість станцій | 328[2] | ||
| Довжина мережі | 293,91 км[2] | ||
| Рухомий склад | |||
| Кількість вагонів | 2341[2] | ||
| Технічні дані | |||
| Ширина колії | 1445 мм | ||
| |||
 Мадридський метрополітен у Вікісховищі | |||
Станом на 2021 рік, система має 293,91 км колій, 13 підземних ліній і 3 лінії легкого метро, 328 станцій (290 підземні станції та 38 станцій легкого метро) і 2341 одиниць рухомого складу . 237 станцій обслуговують лише одну лінію, 27 є пересадковими станціями на дві, 11 — на три лінії та станція «Авеніда-де-Амеріка» є перетином чотирьох ліній. З трьох ліній легкого метро лише Лінія 1[es] напряму обслуговується компанією Мадридського метрополітену, на двох інших працює окрема компанія Metro Ligero Oeste, S. A..[2]
Мадридський метрополітен — перший у світі, який має дві кільцеві лінії.
Легке метро ред.
Весною 2007 року почали діяти три лінії так званого легкого метро (ісп. metro ligero). Однак фактично ці лінії мають характер сучасного швидкісного, частково підземного трамваю[3], оскільки вони матимуть однорівневі перетини. До того ж на них використовується трамвайний рухомий склад (трамвай Citadis). Таким чином після відкриття легкого метро трамвай знову повернувся до Мадрида через 35 років після закриття старої трамвайної системи.
Система швидкісного трамваю складається з трьох ліній:
- Лінія A: Pinar de Chamartín-Las Tablas (5,4 км, 9 зупинок)
- Лінія B: Colonia Jardín-Aravaca (8,7 км, 13 зупинок)
- Лінія C: Colonia Jardín-Boadilla del Monte (13,7 км, 14 зупинок)
Також організаційно мадридському метрополітену буде підпорядкована система швидкісного трамваю («легкого метро»), що будується в місті Парла, хоча технологічно ця мережа не буде поєднана з мадридською.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Madrid Metro |
- Офіційний сайт [Архівовано 10 травня 2012 у WebCite]
- Фотографії Мадридського метрополітену [Архівовано 6 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Andén 1 Association of friends of Madrid Metro
- Metro de Madrid [Архівовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine.] Unofficial website
Примітки ред.
- ↑ а б https://www.metromadrid.es/sites/default/files/documentos/Ref._PA017_Demanda_Mensual_2022_FIN.xlsx
- ↑ а б в г д Metro de Madrid 2021, motor de la movilidad (PDF) (ісп.). Informe Corporativo 2021. 27 липня 2022. Процитовано 1 серпня 2023.
- ↑ Наприклад асоціація легкорельсового транспорту в своєму списку [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] класифікує мадридське легке метро як трамвай.
|
Це незавершена стаття про метрополітен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |