Мавзолей Теодоріха
Мавзоле́й Теодо́ріха Вели́кого (італ. Mausoleo di Teodorico) — мавзолей у передмісті Равенни, що його король остготів Теодоріх збудував 520 року для своєї майбутньої могили. Єдина вціліла пам'ятка готського зодчества і єдина збережена гробниця варварського монарха.
| Мавзолей Теодоріха Mausoleo di Teodorico | |
|---|---|
 | |
| 44°25′30″ пн. ш. 12°12′33″ сх. д. / 44.4250456000277723° пн. ш. 12.20916870002777799° сх. д.Координати: 44°25′30″ пн. ш. 12°12′33″ сх. д. / 44.4250456000277723° пн. ш. 12.20916870002777799° сх. д. | |
| Країна |
 Італія |
| Місто | м. Равенна |
| Тип |
мавзолей sepulchral monumentd музей релігіїd[1] Italian national museumd[1] historical civil building museumd[2] музей релігіїd[3] і Q124830411?[3] |
| Тип будівлі | мавзолей |
| Площа | 1200 квадратний метр[4] і 149 квадратний метр[5] |
| Матеріал | Істрійський камінь[6] |
| Дата заснування | 520 р. |
| Стан | задовільний |
  Мавзолей Теодоріха Мавзолей Теодоріха (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
1996 року мавзолей у складі ранньохристиянських пам'яток Равенни було включено до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Натепер має статус музею.
Історія ред.
Поставлений за наказом короля Теодоріха поза межами Равенни, де розташовувалось кладовище готів. Тепер це в середмісті Равенни, в 1,5 км на північний схід від головного майдану міста — Пьяцца дель Пополо. Можливо задумувався як елемент ансамблю, не реалізованого через смерть Теодоріха 526 року[7].
У візантійські часи він використовувався як церква, присвячена Богородиці під назвою Санта-Марія ед Фарум, з огляду на близьке розташування до порту з маяком. Адаптований з давньої ванни з червоного порфіру саркофаг готського володаря нині пустує. Наближеність струмка спричинила підмивання фундаментів, що потребувало в XIX столітті втручання реставраторів.
Архітектура ред.
Монументальна двоярусна центрична споруда мавзолею складена з добре обтесаних блоків істрійського вапняку без розчину[7]. Долішній ярус має десять граней, виділених нішами з напівкруглими арками. В одній з ніш розташований вхід до мавзолею. Внутрішнє приміщення яруса збудоване у формі хреста. Світло потрапляє до середини крізь шість невеликих вікон, розміщених по периметру. Діаметр нижнього ярусу — 13,5 м. Горішній ярус — круглий, меншого диаметру, отже над нижнім утворюється зовнішній обхід завширшки 1,2 м.[8] Верх периметру другого ярусу прикрашений фризом.
На масивні стіни горішнього ярусу покладена «кришка» — десятиметровий у діаметрі моноліт у вигляді плескатого купола, витесаного з цільного 300-тонного каменя, можливо, наслідуючи шатра германців.[9] Оскільки можливості підняти таку важку плиту готи не мали, мавзолей був засипаний землею по самий верх, відтак купол шляхом втягування помістили на місце, а землю видалили.
На горішньому поверсі міститься саркофаг Теодоріха, а долішній імовірно призначався для поховання членів його родини або був каплицею для заупокійних богослужінь.
Монолітний купол прикрашений дванадцятьма кам'яними «скобами», котрі імовірно несуть не тільки декоративну функцію, але й використовувались для транспортування і встановлення купола. На торці «скоб» вирізані імена дванадцяти апостолів. Під куполом видно сліди мозаїчного хреста, що колись осіняв горішній ярус.[10]
Примітки ред.
|
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №788-007788 (англ.) |
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ http://whc.unesco.org/en/list/788-007
- ↑ а б ВСЕОБЩАЯ ИСТОРИЯ АРХИТЕКТУРЫ Том IV Архитектура Западной Европы Средние века — М.: Стройиздат, 1967.— с. 33(рос.)
- ↑ Другий том «Всеобщей истории искусств» [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ RAVENNA:ITALY’S TREASURY OF BYZANTINE SPLENDORS
- ↑ Sir Banister Fletcher’s a history of architecture: A History of Architecture
Джерела і посилання ред.
- ВСЕОБЩАЯ ИСТОРИЯ АРХИТЕКТУРЫ Том IV Архитектура Западной Европы Средние века — М.: Стройиздат, 1967(рос.)
- Другий том «Всеобщей истории искусств» [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)