Лі Шань (李鳝, 1686 —1762) — китайський державний службовець, поет та художник часів династії Цін, представник ґуртка «Вісім диваків з Янчжоу».

Лі Шань
«Зображення квітки і рослини»
Ім'я при народженні Цзунян
Псевдо Футань
Народився 1686(1686)
Сінхуа
Помер 1762(1762)
Янчжоу
Підданство Династія Цін
Діяльність художник
Посада county magistrated

Життєпис ред.

Народився 1686 року у м. Сінхуа (провінція Цзянсу). Походив з впливової та багатої родини. У 1705 році успішно пройшов конкурс на нижчий рівень цивільних чиновників. У 1707 році Лі Шань переїздить до Пекіну і завдяки своїм навичкам у живопису був рекомендований на службу у Внутрішній курії імператора. Йому наказали малювати квіти в стилі інституту Жуй, але художника більше приваблювала манера роботи Гао Ціпея, чий експансивний стиль він хотів освоїти. Незабаром Лі Шань пішов зі своєї посади. У цього живописця була пристрасть до подорожей, і з часом його як художника стали впізнавати по імені. У 1752 році Лі Шань отримав посаду судді району Тен (провінція Шаньдун). Відносини з вищим начальством не складалися, і знову він залишив свій пост. Його головним захопленням завжди залишалися живопис і література. Останнє десятиліття свого життя Лі Шань провів в Янчжоу, заробляючи на життя живописом. Ткт він й сконав у 1762 році.

Творчість ред.

У всіх роботах Лі Шаня поєднуються живопис з поезією і каліграфією, створюючи єдине ціле. Його манера письма була вільна і не скута якимись рамками. Наслідуючи приклад Сунь Луна, який жив за часів династії Мін, зображував квіти в імпресіоністській, соковитій за кольором манері. Завдяки тому, що Лі надавав в своїх картинах велике значення різноманітності, вони виглядають багатше і елегантніше. Прикладом цього служить праця «Зображення квітки і рослини», яка виконано невеликою кількістю рисок.

Поезія ред.

Його вірші пов'язані із картинами. Головна тема усіх — це опис природи, зокрема квітів, бамбука, сосен. Виконані у вигляди чотиривіршів. Усі вони проникнуті ніжністю та витонченістю.

Джерела ред.

  • Yang Xin, Richard M. Barnhart, Nie Chongzheng, James Cahill, Lang Shaojun, Wu Hung (trad. Nadine Perront), Trois mille ans de peinture chinoise, Éditions Philippe Picquier, 1997, 4 02 p., p. 274, 275, 276